Коротко про прогрес: додалися нові катсцени, почалася робота над галереєю, майже дописався сюжет 2 арки
Але не це головне
От знаєте, буває, що надихнешся чимось і раз: змінюєш настрій картини на 180 градусів? Не знаєте?
Бо я тут трішки... словом. Думаю, чи додавати жанр трагедія і роздуми про неї... чи почекати...
А раптом натхнення зробити все серйознішим зникне і я знову продовжу комедійну історію?
Зрештою, ескапізм це також про те, як забути абсолютно усю реальність і створити новелу з гумором, позитивом і постійними легкими суперечками головних героїв. Але історія ж не про мій ескапізм, правильно?
Тому, якщо раптом десь наприкінці новели з'явиться серйозність
Знайте, винна я...