Я стільки всього не написала! Ну це просто неможливо загадати все, ааааа!
Жарти були шикарними, там де ти тонко стібеш саму себе як авторку новели - це потужно. А ще всі вибори та наслідки за Сашу, то така любов. Бо я правда розуміла кожну його сторону, я справді задумувалася над тим, що обрати, бо ти чудово і переконливо описувала всі за та проти. Тут вже комент стає сумбурним, бо я женуся за своїми думками, але вони швидші, ахаха)
Насправді тема мені дуже близька, тому що мене теж булили у школі. Але від цього я не починаю простіше ставитися до підняття таких тем, ні. Я стаю прискіпливішою. Набагато прискіпливішою, бо я це пережила і я хочу побачити правдивість. Так от в тебе це вийшло на всі 100%. Протагоніст простий хлопчик, з яким це просто сталося і він намагається якось з цим жити. Він не ображається на весь світ, він ображається на кривдників. Він не стає гротескно замкненим, він замкнений лише там де йому некомфортно. Навіть арка розвитку персонажа не здалася мені швидкою, мене все й у всьому переконало. Це настільки правильно розкрита історія про шкільний булінг та контроль гніву, пов'язаний із цим, що я просто знімаю котячі вушка перед вами, пані)
А ще твій спрайт! З тобою! Аааааа, це так красиво, що я закохалася) Я, звісно, дуже люблю руденьких та ельфійок (в Емілії таке гарне ластовиння!!!!), але ти вийшла богічна та неперевершена. Тримай моє серденько ❤️