Ця новела не з тих жанрів в які я зазвичай граю. Вражень позитивних від неї не багато, але мабуть можна списати на те що я не прихильниця жахів.
Відчуття страху та тиску в новелі так і не з'являється. Герой (якому майже неможливо співчувати, але припустимо це задумка, щоб було зрозуміло в кінці) якийсь нікчема, і переживати за нього не виходить, єдине через що хочеться його пожаліти, бо він дитина інтернату і це його явно травмувало. Страху немає, проходження відчувається ніби ти просто спостерігач.
В описі відмічено що планується додання альтернативних кінцівок, що пояснює можливість вибору різних відповідей (які загалом також не дуже різні, якщо чесно). Поки, при проходженні обирати їх швидко набридло - вони ні на що не вплинули, тому їх наявність тільки відволікала.
Стиль підібрано чудово, художниця/к виконали свою роботу чудово. Не дуже зрозуміла сексуалізація всіх дівчат (мабуть окрім першої?). І поганий відбиток залишила остання дівчина, відчуття що нам більше не намагаються показати героя поганим, але навпаки дають "можливіть" насолодитися насиллям і страхом дівчини. Це спонукає відразу не до персонажу, а до гри загалом, так як герой і до цього не викликав співчуття.
Обручка, яка на вказівному пальці замість безіменного трохи засмутила, бо до цього до деталей підхід був на доволі гарному рівні, наприклад, телевізор в ресторані.
Звуки зроблені неперевершено. За них окрема подяка команді.
Кінцівка відчувається трохи скомканою і не доробленою, але розкривається. Відповідність темі одразу не відчувається, але загалом, я гадаю, є. Чудово що це більш очевидна ідея підходу до стилю кіберпанку, що додає варіаціі до джему.
Команді бажаю успіхів і сподіваюся побачити більше творінь у майбутньому.