Неймовірно сильно. Стисло, технічно, образно і влучно, як шматок скла в тілі. 

І теж плюсую, що треба перекласти і "нести в світ". Можу допомогти з перекладом англійською, якщо треба. 

Хочеться кричати. Нестерпно. Нестерпно. Нестерпно.

Я ледь стримую крик у собі, але сльози стримати нездатна. 

...

Я не знаю, що вам казати, якщо чесно. Бо це чортів шедевр і все тут. Робота з текстом, з передачею мислення дитини, малюнок, кольори, передача атмосфери - все на НАЙвищому рівні. А коли я згадую, що ви робили це 5 днів - ну в мене просто нема слів. Шедевр, дійсно шедевр. За 5 днів... Ви божевільні.

Хотілося б вліпити вам навіть більше ніж можливий максимум - в такому я захваті. Правда, не менш вбита водночас. Бо чути сирену викликає в мене не найкращий стан і розумію чому вона там, навіщо, без неї ніяк і видно про що гра - тому було слід чекати такого болю. Але хотілося скоріше перелистати текст: ще швидше, швидше читай той текст, так усвідомлюй і гортай. Така от паніка.

На дворі злива, грім гремить. У вашій історії руйнуються життя. За вікном у світі теж таких вдосталь. Мені ну дуже погано, відчуваєте?

Але саме в тому найбільша цінність вашої історії - в достовірній правдивості, чесності того, про що йшла мова. В тому, як воно сильно і потужно.

Дуже класний арт. Те, як ви малювали батьків не повністю, щоб ще більше занурити нас в дитяче світосприйняття. Як нагнітали підвалом-пащею і бабаєм - я дійсно _боялася_ підвалу (боялася ще й, що вони всі там помруть), і за це відчуття нажаханості вам лайк. І батьків відпускати мені справді не хотілося.

Пройшла лише один раз, але колись знайду силу переглянути інші вибори. 

Єдине... Про ескапізм - не впевнена що він тут відіграний на всі сто, бо дитина в принципі в такому віці й не знає що то таке та війна, сирена, ракети. Смерть. Тому тут більше в принципі як вона може сприймати через незнання, а не тому, що тікає від того, що знає. Але навіть ця моя думка на заважає високо оцінювати все інше у вашій історії та перебувати в моторошному захваті.

Дякую. Це було дуже сильно і гідно. І підтримую всіх, хто наголошує на необхідності перекладу та поширення серед іноземців. Бо цю історію мають пройти якомого більше людей.

А і так. Останнє - текст. Я не знаю як описати наскільки в ньому все на своєму місці все правильно. Особливо ті слова про психолога та про те, що більше немає дітей, які б боялися бабая. Знаєте, типу як контрольний постріл - так щоб стовідсотково добити, ось що робить ваш текст та розставлені вами акценти всю гру. Занурюють глибше і якомога повніше передають біль.

Для людини, яка весь цей час переживала війну лише новинами в Інтернеті, було дуже важливо хочаб на 30 хвилин пірнути у ту реальність, відчути страх від звуку сирен та гуркіту ракет.  

Цю гру дійсно мусить побачити світ. 

Проста, лаконічна, дууже поетична (чого тільки вартий текст на початку), з крутими порівняннями (нп підвал-паща монстра) і з фіналом, розриваючим серце. 

НЕЙ-МО-ВІР-НО одним словом. 

Гарно, дуже гарно, за такий час зробити такую красу, ви молодці! :)

Дуже емоційно, в технічному плані виконання ідеальне. Цікавий погляд на тему ескапізму, хоч і не класичний. Але всім зрозуміло, наскільки зараз важливий. Чудово по тексту - не забагато і дуже влучно.  Під час гри всередині все стискалося.
 +1 до перекласти новелу англійською та розповсюджувати.
А ще вже пізніше виявив, що автор мій давній знайомий :)

Гарний візуал [таке собі Місто гріхів навпаки], дуже непогана робота, як для першої новели)