Завжди приємно бачити істот українсько фольклору! Особливо в такому приємному стилі та мальовці. В цілому фінальний поворот сюжету був очікуваним, але будемо вважати, що це вже метагеймінг гравця, бо Віла ж незнайома з цими сюжетними поворотами.
Жарти натякають, що можливо світ Віли — це сучасний світ, ну в сенсі світ, в який вона хоче повернутися. І в цілому дуже подобається взаємодія з Алконост — те, що десь логічно було б спати далі, але гравець не буде цього робити. Майже фізично важко обирати опиратися — вам вдалося досягти потрібного ефекту.
Дякую за приємний експірієнс!