Головний упор новели ви зробили на ностальгії, і це мені сподобалося!
Мені сподобалися спрайти нефорів, та й стилі мови різних героїв! Особливо дівчат-емо - це було щось з чимось! :) Загалом все, що стосувалося сюжетної лінії про неформальне життя в буремних 2000-х, мені справді зайшло. Настрій переданий дуже вдало, одразу згадався той крейз по неформалам того часу. А найбільше сподобався монолог Жеки-металіста, який роздумував про майбутнє. Я прям ним пройнявся дуже :)
А також запис "Радіо Рокс", наскільки я зрозумів, реальний, з 2006 року - де ви його відкопали? :) Круто, що його можна було послухати не перериваючись, практично зупинивши хід подій, наче це ми самі сидимо на березі річки і слухаємо той диск на СД-плеєрі.
На жаль, проект "Крила" здався мені трохи зайвим елементом в сюжеті - можливо, він би краще спрацював в довгу, і якщо б ми переживали спогади не тільки одної людини, а одразу декількох, які б могли дати, наприклад, різні точки зору на ті самі події.
Рекламні вставки, як на мене, теж здебільшого відволікали від загальної історії. Я розумію, чому вони там були, ідея прикольна (типу це рекламна перерва всередині гри + щось типу нав'язливого мему, який сидить у розумі героя), але вони довгі, їх багато, і, на жаль, вони не відіграють жодної ролі в історії, тому так і залишаються лише прикольним "гімміком".
Тому поки виглядає, що це класний ностальгічний slice of life, але (на даний момент) з не дуже потрібним сюжетним довіском у вигляді науково-фантастичної лінії. Якби не було тих "Крил" - то в цій історії практично нічого б і не помінялося.
Але тим не менш, цей ностальгічний вайб новели мені припав до душі! Дякую вам за гру!