Доброго вечора, ми з України!
Слухайте, ну буду чесним. Я очікував вайбу "хіхі, хаха, а пам'ятаєте була реклама Тігрюля" і справедливости заради це я і отримав. Але це був найперший, найвищий рівень. А під ним ще копати і копати. Мені дуже, прям некомфортно сильно сподобалося як написані діалоги та монологи в вашій грі. Вони смішні і дуже мемні, але що значно важливіше і важче, вони написані соковито, красиво, витончено та гарно, що в них розчиняєшся за секунду. Типу спочатку я поняв, що мені смішно, а потім поняв наскільки сильно я хочу читати тексти від вас ще й ще.
Також окремо дуже вдячний, що твіст виявився не заради твіста і з ним розібралися на самого початку. Це дуже кльово побудувати додатковий рівень драми не просто на ностальгії за втраченими часами, а ще й на людині, яка проживає часи ілюзорного спокою нашої історії. І кожна репліка підбирається значно обережніше, щоб не зруйнувати хід історії, але також щоб не зламати життя ще дітям. Дати їм насолодитися ще одним спокійнем днем і вечіркою у лісі. І раптом емо-культура та сленг стає не крінжом, а приємним спогадом і можливістю відчути себе живим. Фінальна промова власне ідеально це підкреслює.
Будь ласка продовжуйте