віршами створену новелу,
я прочитала раз вночі,
і захотілось написати
автору вірші такі ж!
вважаю, щиро - це розйоб,
що як заходимо до гри,
ми бачим звуку повзунок,
налаштування зразу, без дурні!
а потім арт - тохару, звісно,
розїбала, як могла,
хоч і тривожно-темна мить зловісна,
а я дивлюсь на руки в кайданах!
чудовий звук, і текст є гарний,
розкладений як карта на столі,
очам не нудно це читати,
стрибаю поглядом туди-сюди
і вибір був цікавий щиро,
чи залишати, а чи ні,
чи волю вже переступати,
чи дати волю вирішувати їй
я грала декілька разів,
щоб бачити усі кінці,
і мирна з вибором своїм,
забрати геть її звідсіль
чудовий арт, мелодія смачна,
гарний юай, ідея звуку повзунка,
і шрифт з засічками, їм честь віддав,
вірші прекрасні також, і їх писав ти сам!
я вдячна за пророблену роботу,
і за видалення всіх слотів
бо я б не прагла зберігатись
по колу тільки б ще віршів!