Лячно — влучне слово, щоб описати цю історію.
Кімната, на диво простора і ніби засмічена водночас. Туманний образ, що звучить в голові так ласкаво, та пробирає до мурах щоразу, коли дивиться на нас із невловимою посмішкою. Думки героїні: поділені, суперечливі, безладні настільки ж, як і її кімната, як і її світ.
Ця історія в сукупності ніби знімає якийсь уявний шар безпеки, а все, що лишилося, розшаровує тривогою теж.
Якщо це був авторський задум — він спрацював. Дякуємо вам за цю історію 🖤