Передбачило мені ДВА рази поспіль "Приходь потім, разом поплачемо"😰😰. Третій не наважився жмакати.
Новела прониклива, музика вкрай влучно підібрана. Атмосфера сну вироблена вдало. Під кінець я прям захопився, але це вже був кінець... Відчув смуток, бо хотілося більше. Новела не те щоб не закінчена, просто бачу, як її легко можна продовжити. Навпаки, все просто і гарно. Ідея про безпорадність богів до власної долі дуже сподобалась. Дякую!