Приємна, лампова новела. Навіює спогади про власні випадкові й швидкоплинні зустрічі, про які згадуєш з усмішкою і легким відчуттям… втраченої можливості?
саме так!!! дякую за ці слова саме про втрачену можтивість, я певна, що потім і сандра і хлопець жалкували про бездіяльність, але саме так інколи і буває - і нічого, окрім наслідків, не залишаєьься, і це окей!!
дуже дякую за приділений грі час і цей коментар!!!
