Коли я отримала поганий фінал, мене накрило ледве не до сліз, бо дечим знайомим відгукнулася ситуація з життя. Подобається, як навмисне, виконані помилки у листі Харукі) Відчуваю важкість його стосунків з батьком, бо я так розумію, що мами, можливо, у нього немає? І оцей дивний старомодний фетиш батька на листи замість телефонів, немов, він прагнув аби час у селищі зупинився разом з технологічним розвитком. Насправді дуже сумно за обох юнаків :0 Бажаю котикам бути щасливими ❤❤❤
Дякую авторам за гру!