itch.io

Як фанату ДнД і приколів про фаєрболи мені дуже сподобалося! Я отримала 4 фінали, залутала усі об'єкти вежі граючи за спритника, але для мене залишилося загадкою роль знайдених нами предметів. У мене виникло багацько питань щодо способу їх використання. Спочатку, я думала, що одна з тих речей дасть нам розуміння про чарівника у куполі й ми зможемо якось по-іншому з ним поговорити маючи фоліант чи щоденник.  Моя душа вимагає більше лору для цієї партії тт
Зілля зцілення не пробувала, що б воно дало? Кумедні вставочки зацінила) 

Мені треба такий фулл і більше кімнат аби годинами залипати)) Дякую за гру! 

Мені дуже подобається стильова цілісність композиції: меню, гра, обкладинка. Чудова мальовка спрайтів та беку. Голос озвучки приємний та плавний, хочеться слухати ще і ще. Геніальне використання тла як акторського майданчика на якому декорації виступають акторами п’єси. 

Щодо тексту – автору чудово вдалося створити коротку “екранізацію” подій, що відбувалися з нашими українськими діячами доби “Розстріляного Відродження”. Хоча, я ніде не знайшла посилання чи вказівку на те, що у сценарію було використане пряме цитування першої, другої та третьої дій п’єси “Маклена Ґраса” Миколи Куліша та його персонажів. 

Прошу авторів зважати на важливість відмітки першоджерела у майбутньому, адже по суті усе дійство та сама ідея гри крутяться навколо оригінального тексту п’єси Куліша взятого сценаристом за основу. Це ж, до речі, робить сам сценарій не зовсім оригінальним, бо тут ми бачимо не переосмислення і перефразування слів твору, а прямі цитати. 

 Дякую авторам за гру, що популяризує та просуває українську історію та культуру!  

Коли я отримала поганий фінал, мене накрило ледве не до сліз, бо дечим знайомим відгукнулася ситуація з життя. Подобається, як навмисне, виконані помилки у листі Харукі) Відчуваю важкість його стосунків з батьком, бо я так розумію, що мами, можливо, у нього немає? І оцей дивний старомодний фетиш батька на листи замість телефонів, немов, він прагнув аби час у селищі зупинився разом з технологічним розвитком. Насправді дуже сумно за обох юнаків :0 Бажаю котикам бути щасливими  ❤❤❤
Дякую авторам за гру!

Я сиджу у шоку, бо життя мене до такого не готувало XD По назві та обкладинці взагалі інше думала, а тут драма, хіть, кава!  

 Щодо арту:  

Арт шикарний, мені подобається його текстурність виконана такими начебто мазками, дуже гарно! Дизайн герцога теж дуже класний, оці всі золоті прикраси на рогах, руках, пальцях, його шкіряна куртка (dad-daddy-daddiest). Деталізація на висоті, одним словом. Та й саме тло може нам розповісти про звички та захоплення Яна: гра на гітарі, дартс, реслінг (я маю надію, що плакат саме з одним зі спортсменів). 

Щодо аудіо:

Аудіо підібрано вдало й створює загадкову атмосферу, яка гнітить та хвилює. Якби у сонного паралічу міг бути музикальний супровід, я думаю це був би він (у гарному сенсі сказаного).  

Щодо сюжету: 

З одного боку нам подають багато інформації про стосунки між героями, з іншого, ми, начебто, вриваємося у дійство посеред процесу і мені було трохи не зрозуміло як стосунки Яна та Наберія набули такого характеру і куди це приведе. Якщо думати текст гри, як уривок, який не потребує початку і кінця та жодних пояснень, бо ось він просто є і він гарно написаний - то так добре.  

Дякую автору за гру! Чекаю оновлень в історії Яна та Герцога :3

Зрозуміло, натомість з темряви виповзла непричесана Равіна XD 

Занурення у атмосферу гри 100/100, аж ностальгія в око потрапила 🤌Сто років не каталася у маршрутках, а тут ціла пригода, скажімо, приємна збірка розповсюджених життєвих кліше)) Титри мене розсмішили :)

Опис салону та усіх дій водія такий супер вайбовий і натуральний 😭🤌 І це одвічне питання коли давати ті ґроші за проїзд, бо де б я не каталася то прийнято платити одразу при вході до маршрутки🌿

Вітаю! Дякую, що пройшли гру і приділили увагу нотаткам та знайшли у них щось цікаве для себе 💖✨ Приємно чути ваші схвальні відгуки щодо тексту у поєднанні з іншими елементами гри ❤️‍🔥🌿 

Вітаю! Дякую, що пограли і почитали примітки 💖🌿

Вітаю! Дуже дякую за такий розгорнутий аналіз та увагу до усіх деталей гри ❤️‍🔥 Мені приємно бачити, що фінал вас вразив і це сталося як було заплановано))) Тішуся, що характер героїні прослідковується у тексті і ви зіграли двічі аби знайти усі відповіді :) 

Щодо цокотіння годинника та музики, то це правда і тут лише два варіанти - ми або генії, або дуже нам поталанило XD 

Цікаво було б почути якого жахастика ви чекали у фіналі, бо історія Равіни сама по собі досить сумна й гнітюча, якщо дуже сильно заглиблюватися у аналіз та вибудовувати теорії ✨🌿

Дуже тішить ваш розгорнутий великий відгук! Мені подобається спостерігати як кожен гравець трактує моменти гри по-різному, знаходячи нові сенси у закладених символах. Ваша  теорія додає більше цікавого підґрунтя до історії Равіни з психологічної точки зору)) Дякую, що пограли! 🌿

Містична назва та сама гра. Цікаво було підбирати комбінації для ритуалу) 

Дуже харизматична головна героїня та її стиль одягу. Павук на кулоні перегукується з іконкою самої гри як і павутина на одязі Лунарії та капелюсі) 

Життєва історія з викладачами, ех, розумію відчай головного героя/героїні. Подобається, що ритуал дає різні ефекти. Десь у астральних чортів тепер є фотка того Костінюка XD

Дуже сподобалася візуальна частина  і персонаж виконані пензлями з текстурним краєм) 

Також сподобалися елементи гумору у питаннях та реакція пана у капелюсі  на правильні та неправильні відповіді гравця. Дуже гарна ідея з вицвітанням тексту, яка імітує втрату свідомості (?). Хотілося б трохи більше інформації про цього подорожнього, бо ми неначе трохи вирвані із загального контексту. 

Також у гри чудова обкладинка, особливо буква “д” у назві виконана неначе капелюх) Дякую авторам за гру! 

Обрала по обкладинці, бо вона дуже заінтригувала мене і не пошкодувала))) 

 (надалі буду вживати заміну імен аби не робити іншим спойлери)

 З перших секунд мене привабив детальний опис подій справи Х, бо я гадала чи мають вони сюжетну важливість, тож навіть записувала їх XD

Окреме питання, це номер “15-21-20”. Якась пасхалка чи просто випадкове число? (ми з подругою думали чи це не зашифрована дата)  І що у кишені Х? Квітка? 

 З описів Y про Х мені стало зрозуміло, що це частково велика, можливо, підсвідоме відсилання на Ганнібала Лектора з “Мовчання ягнят”. 

 Х здався мені дуже харизматичним чоловіком, а його посмішка це вбивча зброя як і гострий розум))) Хтось у коментарях казав, що буде тепер обходити темноволосих чоловіків, а мені навпаки він сподобався ❤❤❤ 

Дуже класно обіграли назву гри у сюжеті. Ще на середині допиту у мене з’явилася теорія про “ефект спостерігача”.  Роздуми Х про цей ефект нагадали мені “Метафізичні Медитації” Рене Декарта і його техніку сумніватися у всьому поки він не знайде те, у чому міг би бути впевнений (чи якось так). 

Фінал змусив мою щелепу впасти до підлоги від неочікуваності. Майстерне ламання стін дуже театральний елемент і тому так мені імпонує) Та й референсів на сам театр не бракує! 

Потребую більше історії про Х чи Y в інших частинах ❤ 

 Єдине, я думала, що голос Х буде глибшим і нижчим, але сама наявність озвучки приємний сюрприз!

 Просто браво, я аплодую стоячи авторам гри! 

Не знаю чому, але ця гра стала першою у моєму списку проходжень. Можливо, бо я люблю бузковий колір XD 

З приємного – це трек, гарний деталізований спрайт, колірна гама гри. 

Присутні невеликі елементи філософії у тексті про те, що “нічого” насправді “усе”. Тут хотілося б трошки більше інформації про цю порожнечу у якій перебуваємо ми як бог певного напряму і як туди можуть потрапити інші істоти. Чому ми звемо її “вона” (бо "порожнеча" жіночого роду)? Думку вдалося донести й без цього нюансу теж, але питання по лору залишилося відкритим.

 Ідея гри не нова, але актуальна завжди: про постійні власні страхи бути недооціненим/зрадженим, про копання у собі, про вічне питання “а чи роблю я достатньо?” або страх відступити від наявного шаблону поведінки. Гра показує, що невпевненість у собі вражає навіть правителів цілих королівств, а не тільки звичайних людей. 

З моїх особистих побажань на майбутнє: 

• Додавати слова автора у текстовий блок у центрі екрана чи робити за допомогою описів та пунктуації чіткі межі, що розподілятимуть реакції персонажів та їхні слова. Бо інколи було важко віднайти ниточку розмови;
• Частіше змінювати спрайти персонажам під час діалогів. Це конкретно стосується моменту, де ми представляємося Леону як бог чогось, а у нього впродовж тривалого часу лише одна емоція на екрані й не зрозуміла його реакція;
• Слідкувати за пунктуацією і починати нові речення з великої літери аби розмова між персонажами не перетворювалася на нескінченний потік думки;

Дякую автору за гру!