Класна назва. Гарно показує протиріччя героїні і також гарно лягає на те, як нам всі важко з війною. І тому дійсно бути людиною іноді зовсім не хочеться. Дуже приємна мальовка, щоправда я думала Лілії 9, а не 13 поки Кір це не сказав ^^ Прикольна реалізація з перосонажами і тим хто що говорить, гарна ідея з стилізацією в чб.
Про діалоги та текст я бачу вам вже сказали те, що крутилося і в мене. Від вашої гри полярні відчуття: я дійсно чекала історію лисиці та, можливо, інших створінь (бо це цікава ідея з перевтіленнями і хотілося більше дізнатись про це) і тому тема війни дещо вибила з мене дух. Хоча з огляду на фінал, ви вдало її обіграли. Але. Але текст сповнений протиріч, йому не вистачає поступовості, підтримую як тезис з занадтим тиском (бо не вибудовано достатньо добре логіка аргументації. от і вийшло, ніби ви якусь позицію засуджуєте - все описано як скетчами, не вистачає мові переходів, пояснень, сварки траплялись раптово, настрій змінювався ніби сам по собі, бо треба, а не природним чином) і так, дещо сказано або надто топорно, або як за методичкою - як в фільмах, де говорять правильні речі з правильним виразом обличчя, та ти усвідомлюєш, що це гра на екрані, а не життя.
Багато політики та особистих переживань - я бачу цей твір як ваш особистий спосіб поговорити про те, що болить. Просто воно не виглядає _історією_ в деяких моментах, а радше переказом діалогів.
Через це ти й не можеш до кінця просякнутися образами героїв. Всі вони сильні, різні, але водночас галасливі, їх важко сприймати. І ніби прикольно, що десь вони дратували - значить теми живі, значить є конфлікт, але та сама волонтерка, яка то наїджала на Маріїну, то втішала. І так може бути, але не вистачало пояснень тому, що відбувається. Якихось ознак, що могли б спричинити зміни. Що її, наприклад, напружувала сварка, що було шкода дитину, тому вона звинуватила Маріїну як старшу. Типу того. Логіки дій, а не просто ніби ми переглядали репліки героїв, які раптом виходили на сцену.
Про зірочки теж плюсую, вони не дуже доречні, хоча на мене це не найбільший недолік. Мене більше засмутила неможливість ніде налаштувати гучність звуку у грі та промотувати назад - іноді хотілось ще раз переглянути емоції, перечитати.
Не вистачило багатства музики, тому це теж негативно впливало на сприйняття тексту, хотілося в цьому більше барв. І не зрозуміла для чого було поділено на частини, це не несло додаткового навантаження чи змісту. Лише може між початком до війни та після - доречно.
І вибачте за те, що в моєму тексті ніби більше критики, бо я розумію, що в обмежені рамки ви зробили найкраще, що могли. Скоріше, я бачу в вас потенціал, тому пишу своє враження як поради на майбутнє.
Загалом, непогана історія (про війну важко сказати цікаво, про війну боляче, але в цілому у вас були конфлікти, вони вирішились у фіналі - це добре). Дякую вам за сильних дівчат, за подекуди сильні гарні сцени (як-от в лісі про тестування косметики чи про те, як Ліля дійшла висновку триматися і взагалі, які висновки робила). Бажаю вам удачі.