Сумно після вашої гри. Особливо мене накрило вже в селі, де дідусь переказував жахи і герой сприйняв його онуку за Надію. Та й взагалі важко, надто добре все описано, що ти не можеш _не пережити_ це все(
Класно вивернули з ескапізмом. В сенсі, що ти наче і чекаєш, що так воно і буде, навіть з автобусом, якось відповідь героя, що він візьме речі і що ніхто не заперечив йому. Ти вже здогадуєшся, що тема розкривається зовсім не в квіточці, ні. І от ця "вкладеність" - вона чудова. Ви дуже постаралися над грою.
Дякую також за атмосферний арт і ще більш атмосферну музику.
Єдине, в мене в браузері затупила гра, і в кінці я не побачила вікна з квіткою, в мене воно перескочило вгору і я бачила половину гри і половину меню.