Skip to main content

Indie game storeFree gamesFun gamesHorror games
Game developmentAssetsComics
SalesBundles
Jobs
TagsGame Engines

Такс, мені порадили цю гру через те, що вона про сім'ю, яка переїхала від війни. Я високо ціную внутрішню логіку (в лисиці я два дні вичитувала всі ньюанси законів, аби знати які збирати документи). То ж, скажу що можна підправити і що мені сподобалось.

По-перше ви добре передали втрату і моральне знищення, яке супроводжує тих, хто виїхав (я серед них). Ці люди ламаються об сам факт, не здатні нічого робити. Хоч я атеїстка, я набільше симпатизую мамі в цій новелі. 

Тепер про деталі... Вони винаймають квартиру. В ній є кухня, спальня сестри, спальня, де спить гг і вітальня. Це виходить 4-кімнатна кварира. Це дуже дорого в європі. В Польщі це більше ніж 1к доларів + залог. Отже від 2,5к доларів вони віддали аби заїхати. Або знімають помісячно, тоді квартира дорожча. Єдине де квартири бм ок, але їх важко знайти - Болгарія, там би двушку взяли за 15 к грн, але виплати там одноразові і на них не прожити. Ніякі виплати в країнах Євпропи не покриють життя сім'ї в 4-к квартирою. Вони мають жити або в безкоштовному житлі, готелях або дуже маленькій квартирі. Враховуючи що вони без роботи - вони фізично не могли там жити. (для мене важливо аби персонажі робили те, що вони можуть зробити фізично. Люди, які виїхали біженцями не можуть за оплату жити в такій квартирі.  Бо мене це вибило з реалістичності. Думаю вони могли б жити в кваритрі, де 1 кімната. і це вже приводи для драми та сюжету. Заодно це показує реальні події, бо одна з проблем війни - як люди, які мали особистий простір живуть всі разом  і з часом (через місяць-два) вони вже готові на стінку лізти один від одного. Це додало б  реалістичності і описало реальний порядок дій. Бо вибачте, їм немає що їсти, але вони знімають кваритру, де в кожного персональна кімната...). 

Друге: я частково не вірю у Владу. Їй близько 15, як я розумію, гг - 13. І жоден не може навчитись варити макарони? Я в це не вірю. Існують приклади, коли батьки ламаються сильніше за дітей і діти підхоплюють цю ношу, і стають дорослими замість батьків. Це окей. В ось таку конфронтацію, як описали ви, я не вірю, вибачте. Вона може бути, але вона надто нереалістична. Не буде старша сестра жертвувати молодшим братом заради того, аби щось довести мамі. Вона заб'є і буде вирішувати проблеми сім'ї. І вона це може.

ще один глобальний мінус - це те, що тут немає сюжету. Перетворення героїв, динаміки (емоційна динаміка не рахується, коли персонаж зривається. Це ні до чого не приводить. Це монолог його думок на фоні, а не сюжет), мономіфу або змінення світу навколо. Це розповідь щоденник. Я сама не можу вигадати як розказати історію про переїзд, аби це було сюжетно. Тому я з таким великим інтересом читала вашу історію. Але і у вас це не реалізовано. Для мене сюжет важливий, має бути динаміка і зміна персонажів. І окреме: чому Влада намальована з двічі ширшими плечима ніж тазом? Навіть плавчині мають менш маскулінну фігуру. Це так задумано, аби показати якісь її риси? Я, на жаль, це не зрозуміла...

Але я вдячна вам за спробу. Мені сподобались фони. На жаль, я так остаточно і не зрозуміла, чи вдарив гг маму, чи ні. Мабуть ні. Але поведінка дітей викликає більше нерозуміння. Під час війни (і я це бачила не на одній сім'ї) люди згуртовуються. На початку. У вас це початок, враховуючи, що виплати ось ось закінчаться і закінчуються. Чому гроші лежать в коробці біля найменшого - загадка. Явно не він ходить за продуктами. 

Але мені подобається задумка і ваша спроба. Я вважаю, що якщо ви виправите логічні помилки і продумаєте сюжет, то у вас вийде прекрасна новела. Потенціал читається в тому, як вона зроблена та в досить хорошому тексті. Він без помилок (на перший погляд, вчитуватись не буду), звучить цілком логічно, як і мають звучати думки людини. 

Оке, вдячний за відгук, я справді радий

Тепер трішки пройдусь: новелу я хотів зробити швидше як артхаус(вийшло чи ні - вирішуйте самі), тому за квартиру я якщо і думав, то в останню чергу. Мені важливіше було зробити для кожного персонажа якийсь свій персональний куток, бо ескапізм і все таке. Історія про біженців теж взята, скоріше, як привід для того, щоб було чому історії зачепитись. Вона на реалістичність не претендує взагалі, скоріше як просто висловлення моєї думки на рахунок певних речей.

І ще: художниця просто мала свій проєкт, який вона робила не з такою великою кількістю людей, як я, тому перемальовуванням спрайтів я її не хотів навантажувати. Вона і так ледь встигла

о, тоді звучить логічно) я погано знайома з артхаусом, аби його доречно оцінювати)) прийшла саме за історією біженців))

Бажаю успіхів в реалізації новели надалі!)