itch.io

о, тоді звучить логічно) я погано знайома з артхаусом, аби його доречно оцінювати)) прийшла саме за історією біженців))

Бажаю успіхів в реалізації новели надалі!)

Такс, мені порадили цю гру через те, що вона про сім'ю, яка переїхала від війни. Я високо ціную внутрішню логіку (в лисиці я два дні вичитувала всі ньюанси законів, аби знати які збирати документи). То ж, скажу що можна підправити і що мені сподобалось.

По-перше ви добре передали втрату і моральне знищення, яке супроводжує тих, хто виїхав (я серед них). Ці люди ламаються об сам факт, не здатні нічого робити. Хоч я атеїстка, я набільше симпатизую мамі в цій новелі. 

Тепер про деталі... Вони винаймають квартиру. В ній є кухня, спальня сестри, спальня, де спить гг і вітальня. Це виходить 4-кімнатна кварира. Це дуже дорого в європі. В Польщі це більше ніж 1к доларів + залог. Отже від 2,5к доларів вони віддали аби заїхати. Або знімають помісячно, тоді квартира дорожча. Єдине де квартири бм ок, але їх важко знайти - Болгарія, там би двушку взяли за 15 к грн, але виплати там одноразові і на них не прожити. Ніякі виплати в країнах Євпропи не покриють життя сім'ї в 4-к квартирою. Вони мають жити або в безкоштовному житлі, готелях або дуже маленькій квартирі. Враховуючи що вони без роботи - вони фізично не могли там жити. (для мене важливо аби персонажі робили те, що вони можуть зробити фізично. Люди, які виїхали біженцями не можуть за оплату жити в такій квартирі.  Бо мене це вибило з реалістичності. Думаю вони могли б жити в кваритрі, де 1 кімната. і це вже приводи для драми та сюжету. Заодно це показує реальні події, бо одна з проблем війни - як люди, які мали особистий простір живуть всі разом  і з часом (через місяць-два) вони вже готові на стінку лізти один від одного. Це додало б  реалістичності і описало реальний порядок дій. Бо вибачте, їм немає що їсти, але вони знімають кваритру, де в кожного персональна кімната...). 

Друге: я частково не вірю у Владу. Їй близько 15, як я розумію, гг - 13. І жоден не може навчитись варити макарони? Я в це не вірю. Існують приклади, коли батьки ламаються сильніше за дітей і діти підхоплюють цю ношу, і стають дорослими замість батьків. Це окей. В ось таку конфронтацію, як описали ви, я не вірю, вибачте. Вона може бути, але вона надто нереалістична. Не буде старша сестра жертвувати молодшим братом заради того, аби щось довести мамі. Вона заб'є і буде вирішувати проблеми сім'ї. І вона це може.

ще один глобальний мінус - це те, що тут немає сюжету. Перетворення героїв, динаміки (емоційна динаміка не рахується, коли персонаж зривається. Це ні до чого не приводить. Це монолог його думок на фоні, а не сюжет), мономіфу або змінення світу навколо. Це розповідь щоденник. Я сама не можу вигадати як розказати історію про переїзд, аби це було сюжетно. Тому я з таким великим інтересом читала вашу історію. Але і у вас це не реалізовано. Для мене сюжет важливий, має бути динаміка і зміна персонажів. І окреме: чому Влада намальована з двічі ширшими плечима ніж тазом? Навіть плавчині мають менш маскулінну фігуру. Це так задумано, аби показати якісь її риси? Я, на жаль, це не зрозуміла...

Але я вдячна вам за спробу. Мені сподобались фони. На жаль, я так остаточно і не зрозуміла, чи вдарив гг маму, чи ні. Мабуть ні. Але поведінка дітей викликає більше нерозуміння. Під час війни (і я це бачила не на одній сім'ї) люди згуртовуються. На початку. У вас це початок, враховуючи, що виплати ось ось закінчаться і закінчуються. Чому гроші лежать в коробці біля найменшого - загадка. Явно не він ходить за продуктами. 

Але мені подобається задумка і ваша спроба. Я вважаю, що якщо ви виправите логічні помилки і продумаєте сюжет, то у вас вийде прекрасна новела. Потенціал читається в тому, як вона зроблена та в досить хорошому тексті. Він без помилок (на перший погляд, вчитуватись не буду), звучить цілком логічно, як і мають звучати думки людини. 

Від сценариста: 

Дякую за увагу до новели! Насправді для нас дуже цінно чути що більшість вашої критики направлена на точки зору персонажів, а не реалістичність, зрозумілість подій чи помилки тексту. Якщо чесно, я не хотіла закласти саме той зміст, що побачили ви. Я підтримую вашу точку зору що до того що кожен робить що може і будь які зусилля не зважаючи на те вікуди вони чи в яких кількостях - важливі. Але я писала про те як я бачу реальних людей в таких ситуаціях, та силу що навіть маленькі дівчата можуть показувати в них. Розумію що “втечу від війни” справді складно виправдати як звичайний ескапізм, про який ми мали писати. Але нажаль війна тепер для багатьох із нас, враховуючи також цих персонажів - стала звичайною частиною життя, від якої нам важливо не втікати. Звісно річ не про те як далеко фізично втікати - а про те щоб не забувати про неї та допомогати нашій батьківщині як можемо, як на приклад Лілія - своїми малюнками. Що до того чи правильно було б “тікати” в Хорватію - це ні в якому разі не критика когось, а лише правда того що саме Лілія би не змогла це пережити, а Надія, на приклад, як реальна людина в такій складній ситуації - розуміє Лілію та в пориві емоцій гаркнула на Маріїну коли та хотіла силою її вивезти. 

Якщо підсумувати: Ваша точка зору повністю виправдана, просто схоже що так вийшло що персонажі, дії та думки яких я намагалася описати реалістично, в звʼязку з їх історією - сказали більше ніж я хотіла передати.

Тим не менш, мабуть це проблема в тому, що дана версія тексту відрізняється від того, що хотіла сказати я і є те, що фактично написано. Але не раз чула і від маститих авторів, що це нормально для тексту, на який не можна було глянути свіжим оком. Тому це буде виправлено, будуть додані деталі. Також ми віришили зробити різні кінцівки, аби читач сам міг обрати те, що він вважає правильним. 

Мені скоріше хотілось показати, аби ескапізм Маріїни загострився і дійшов до абсурду, коли починається війна. І піклуючись про Лілю, вона втрачає можливість тікати. 

Русизми я залишила в діалогах спеціально. Мені здається, що поки в Україні люди розмовляють живою, а не літературною мовою, діалоги мають теж бути живими, а не вичитаними. 

Щиро дякуємо за розгорнутий відгук!

ти спробуй) на андроід хоч драйвери завантажувати не треба, великий шанс що запуститься) я теж купив дешевий андроід, чисто для тестів - в мене працювало норм

Шкода що гра не запустилася... Досить скоро ми плануємо релізнути гру на iPhone і iPad в значно більш доробленому вигляді, як і версію на андроід (білд на андроід тут вже завантажений), тому сподіваємося ви зможете пограти в гру на мобільшому пристрої, там точно запуститься!) Ці новини можна буде не пропустити, якщо підпишетесь на наш канал в телеграмі: https://t.me/fox_visual_novel

(Рев'ю має трохи незначних спойлерів)
Привіт! Щиро дякуємо за цю красиву, атмосферну та естетичну новелу!

Перше, що хочу зазначити це те, що ця новелла - перша після декількох, що я читав на цьому джемі - дуже приємно мене здивувала стилем та атмосферою. Не читав новелу, з якої автор надихнувся стилем, але чомусь я впевнений, що це не має значення, так як реалізація цього стилю з своїми фото знайомих улиць, будинків та відео-ефектами - все це створює надзвичайно приємне враження і залишає приємний після-смак. Складно вкласти в слова на скільки мені це подобається. Надзвичайно хороший стиль та його реалізація.

Прекрасно доповнює атмосферу - музика. З нею все теж практично все ідеально, дуже приємно слухати та почувати цю атмосферу.

Як фотограф можу сказати - мені дуже подобаються фото, композиції та їх відео-едітінг. Сам інколи роблю фото з такою атмосферою та просто бачу в цьому те, що це зроблено так, як я би хотів це теж сфотографувати. Велика повага за те, що ваша команда - автор всіх цих фото. Плюс те, як використовувалися кольори в різних частинах твору - досить цікаво, хоч я не зрозумів як зміна кольорів відноситься до подій сюжету.

Що до арту - дуже якісно зроблено, мені подобаються портрети та дизайн персонажів, але маю зізнатися: досить часто вік персонажів відчувається так, що він значно відрізняється від персонажів, що описані в тексті. Хлопці виглядають на 10 років доросліше (неначе 30 років) ніж те як вони поводяться та описуються. Мама мабудь виглядала найдивніше - вона виглядає дуже молодою, так нібито насправді вона має бути "в тренді" всіх подій, про які говорять головні герої. Якщо б на портреті її зістарити так, щоб вона трохи виглядала ближче до бабусі - було б натуральніше. Окрім цих деталей з віком - арти виглядають ідеально, 

Тепер про сценарій.  Це добре написано. Текст повний цікавих цитат та алегорій, зрозумілих думок та філософій. Більшість твору приємно читати.

Але змушений перейти до частини твору, якої мені не вистачало для оцінки 5 у повністю всіх категоріях - сюжету. Сюжет дуже важко осягнути. Він як сон, який складно зрозуміти, пояснити, коли розбираєш його технічно, але коли він відбувається - здається відчуття того, що насправді все достатньо зрозуміло. Сценарій написаний так, що він здається достатньо якісним, але поза межами складності слів - важко ствердно пояснити, що відбувається, що і чому роблять персонажі та чи цікава їх пригода насправді. Сподівався що все стане зрозуміло під кінець - але стало зрозуміло надто мало. Я скажу так - цей сюжет можливо зробити таким же складним, метафізичним та стилістичним, але й зрозумілим для більш близького до землі читача, але факт в тому що це - достатньо складна задача - додержатись цього балансу. Я б хотів дати якісь конкретні поради, але відчуваю що для цього мені треба дні та тижні, щоб корректно зрозуміти роботу та переписати сюжет. Це не значит,ь що я хочу зробити сюжет зрозумілішим саме для норміс. Я просто вважаю, що цей сюжет можливо зробити більш цікаво-поданим, щоб читач з більшим захопленням читав далі. В мене такого не було, так як я не розумів що відбувається. Для мене це відчувалось як сон, хоча і схожий на щось цікаве, якщо б я розумів хоча б сетап. В плані, що я не маю знати відповіді на всі питання, але я хоча б маю мати зв'язок з головними героями. Якщо б перший раз коли вони прийшли до дому - вони б не хотіли лягати спати просто тому що їх попросили, а хотіли розібратися "чому на небі ЧОРНЕ СОНЦЕ!? Що відбувається?!" то я б їх зрозумів і відчув себе в одній лодці з персонажами, з нетерпінням чекав би на відповіді. Але нажаль я був таким самим спостерігачем, не спроможним ні змінити, ні зрозуміти цей сон. В цій новелі мабуть багато містики, але я, нажаль, не отримав ніяких відповідей. 

Може я був надто втомлений після важкого робочого тижня, але хоч я і був радий окунутися в цю приємну, красиву, меланхолічну та чарівну атмосферу, мені сумно від того що я не зрозумів - як саме і чому світ так змінювався навколо персонажів, яка в них мотивація (окрім генералізовоної борьби з системою, буденністю та глобальним наглядом) та чому вони роблять те, що вони роблять. Не виходить зрозуміти структуру та фізичні явища в цьому сюжеті, і від цього - не виходило повірити та стати частиною цього світу. Додам також що під кінець я не відчув, що персонажі якось змінились, виросли за сюжетну лінію, тому мені навіть здається, що може це задумано як слайс оф лайф? Припускаю що я багато чого не зрозумів в цій історії щоб бути в такому впевненим. 

Секаі-кей досить різноманітний жанр, кожен його розуміє по своєму. Зізнаюсь я був дуже зацікавлений в цій новелі, коли побачив, що вона відноситься до цього жанру. Я так зрозумів, що та роль, яку грає цей жанр в цьому сюжеті - це те що емоції персонажів впливають на явища в світі. Коли я робив сюжет в такому жанрі в іншій своїй грі (та гра значно не дописана, тому нажаль по сюжету там теж не багато зрозуміло), то я брав елемент фантастики цього жанру як спеціальну супер силу персонажів, яка психодилічна, але має достатньо зрозумілі правила. Зв'язок між емоціями персонажів можна було уявити та зрозуміти логіку. В аніме, що описують як початок цього жанру - Neon Genesis Evangelion, теж можливо було охарактеризувати події як сайнс-фікшн. Маю на увазі що можна було уявити, що якщо копати достатньо глибоко то кожній події є пояснення, як в матиматиці. Я припускаю, що це може так працювати і в Кайзері, але, нажаль, я не побачив в новелі подій, які б дали мені відчуття, що на справді все це має логічне пояснення. Думаю саме це і є те, чого я шукав в попередньому абзаці цього рев'ю: подій, які б дали мені відчуття що всі ці події можна пояснити, та моменти в яких автор відповідає на одне моє питання і цим самим солодко створює відчуття - щоб стало трохи зрозуміліше, але тепер питаннь ще більше і вони цікавіше! 

Тому мій висновок - якщо б ця історія була написана більш відчутно, були якісь фізичні елементи, яких можна б було торкнутися, хоча б ненадовго, а не відчуття сну на протязі всієї гри - це була б ідеальна новела і справжнє досягнення цього конкурсу. Наразі з точки зору стилю - це прекрасно, але від того що сюжет такий дрімливий та нечіткий - не виходить повністю насолодитися цією історією. Купа красивої символіки, але над то мало чогось реального.

Я щиро припускаю, що з точки зору сюжету я чогось не зрозумів чи це не мій жанр, і для якоїсь немаленької, існуючої аудиторії це ідеальна новела. Якщо не звертати увагу на сюжет, то мені теж дуже подобається новела. 

(все ще сценариста проєкту) (мій відгук містить спойлери!)

Я почну з важливого: це неймовірно затишно, обережно, м'яко, комфортно. Музика, візуал, стиль, текст.... все грає добре. Це завершенна, повноцінна новела. Вона хороша, вона стильна. Вона затишна. І це її величезний плюс. Однак я свідомо утримуюсь від рейтинга, бо мені важко бути чесною. І так сталось, що ви дуже викривлено подали мою спеціальність. Я відкрила обивді кінцівки. 

Спочатку я завершила консультацію. Я розумію задум автора і персонаж має дійти, прийняти свій стан. АЛЕ не в цьому кабінеті. Існує поняття, як робота зі спротивом клієнта. Не всі колеги зі мною погодяться, але ми немаємо права так тиснути на клієнта. Це грубо. Клієнт захищається і він має на це повне право. Психолог не знає, що в нього в планах після консультації: може в нього дорога додому, може важлива співбесіда. І тому розбирати клієнта без його згоди не можна категорично. Розбирати клієнта при його активному запереченні - взагалі-то в правовій державі (і в нас скоро теж таке буде) на неї можна було б подати до суду на емоційне насилля. А враховуючи довіру і контакт - це величезне психологічне насилля. І фінал "закінчити сесію" призводить тебе до лупу і показує - це помилкове рішення, залишся біля психолога, який зараз тебе емоційно знищить. Психотерапія не забов'язана бути через гірку пілюлю. Вона не парк атракціонів, але і не має змушувати тебе робити щось. Клієнт сам приймає рішення, і він врешті решт відповідає за своє життя. Так, психолог може показувати власні емоції (привнесення власної особистості в консультацію є виправдане психологічними цілями), але тиснути так і казати "ні" - може лише провокативщик. Вона не провокативщик, він не підписувався зарані на такий стиль роботи тому оце її емоційне "ні" все одно, що лупити дитину лінійкою по рукам на уроці. Це заборонено. Мені не важливо, що у вас неточно показані техніки (бо казки пишуть по мономіфу в консультаціях)... це немає значення, якщо ви не ставите за мету відтворення реальної консультації. Хоча мені боляче, що психолог показаний як той, з ким не може бути безпечно. Хоча мої зауваження не мають значення, якщо вам так окей. В мене просто болить від того, як криво всі показують психологів в медіа (один Остін з Sex Educatoin топ, всі інші біль). Ваш не біль. Ваш психолог просто порушує етичний кодекс, і я не бачу в цьому виправдання. 

Якщо ж ти доходиш кінцівки, де ти дозволяєш терапії відбутись, то невідомо чи справді існувала та психологиня, і проблема зникає. Але в першій я не можу погодитись, що я маю дозволити здійснити емоційне насилля над собою аби зцілитись. 

Та все ж. Ваша новела близька до 5-ки від мене. Вона добре зроблена. Вона затишна, і це так круто. Це дуже, дуже хороша робота. І мальовка - це так красиво, ніжно, затишно. І я повторююсь в епітетах. Але це затишно, як чашка гарячого шоколаду з маршмелоу, яке не надто солодке. Тому ви можете пишатись своєю роботою. Якщо вам потрібна думка спеціаліста з приводу реалістичності роботи психолога - я до ваших послуг. Але щиро, я думаю, що ваша новела має право на існування в такому вигляді. Вона несе свій посил, вона має мораль. А моє зауваження - воно чисто локальне, і більшість людей його не розділить. Тому дякую вам за хорошу роботу. 

(відгук знову пише сценаристка проєкту) 

 Мені сподобалась атмосфера і мені сподобалась задумка. Погоджуюсь з усім сказаним нижче про музику і візуал. Дисклеймер про епілепсію - топ. Є трохи граматичних помилок, просто ввічливо раджу закинути текст в програми для редагування. Або це стиль автора і проігноруйте коментар. 

Мені подобаються малюнки, але я погоджусь з коментарями нижче про слабкість тексту. Не буду повторювати: так, деякі фрази натягнуті, відчувається трохи штучності.

 Є трошки питан до подачі. Мені було не зрозуміло аж до моменту, коли він прокинувся, чи це його засмоктало до гри, чи там такі діалоги пророблені і те що каже головний герой прописане програмою. Це мене збило і не дало відчувати страх. Було незрозуміло в чому звинувачують героя. Але це змушує читати. Хороший хід, чому б і ні. Тобто до періодики подій загалом мало питань. 

Але при цьому всьому, ці мінуси не так важливі. Для мене технічна якість тексту - це завжди про скіли і те, що можна напрацювати. Для мене важливим в першу чергу є задум та філософія автора. Тому я залишаю за собою право дофантазувати що буде з новелою, якщо виправити технічні помилки. 

І тут все добре. Для мене філософія автора має місце бути. Задумка хороша. Кінець трошки змазаний, хочеться більше відчути більше зміни персонажа, його рішення. Хочеться поринути в цю драму з головою, а мені не вдалось. Мені хотілося б детальніше це відчути та прожити. Я хотіла б пірнути за ним в його переживання. Скоріше тому, що я справді не розуміла, чи це його затягнуло, чи це він дистанційно грає і так само як я досліджує інтерфейс гри. 

Був дивний технічний момент: не завжди на клік мишки змінювся рядок, і треба було двічі натискати. Загалом мені ок, але якщо для вас це суттєво - то можете поправити.

Загалом, я б сказала, що це добре. Ви візьмете бета-рідерів, попрацюєте над сприйманням тексту. Технічні сторони завжди можна підтягнути. Важливо, аби у автора була стилістика та історія, яку він хоче розказати. Це у вас є, тому я думаю, що все вдасться. Я не ваша ца, але після релізу знаю в кого хочу кинути посиланням і я впевнена, що їм сподобається) Успіху вам!

Шановний автор, я вирішив, що буду дуже сер'йозно відноситись до недоліків твоєї роботи з тією ж прискіпливістю, з якою відносишся до робіт ти.

Музика: дуже красива, дуже сподобалась. Хоча вона не відчувалась як частина новели, так як з точки зору почуттів вона не підтримувала важливі сцени. Вона просто красива сама по собі, додавала приємного читання, а не емоцій що, з великою вірогідністю, хотів передати автор. По звукам все добре, до речі.

Арт: Яркий, красивий, по стилю те що треба для цієї історії. Але далеко не ідеальний в двох важливих пунктах: він не шибко оригінальний чи унікальний в дизайні. Та в ньому дуже страждають пропорції, видно що художник дуже талановитий, але з великою вірогідністю не вчився базі малюнку, анатомії щоб зробити повністю якісний арт. Це більш максимальна копія хороших практик в малюнках в аніме стилі, ніж впевнена робота досвідченного художника, який малював багато різних стилів та вчився базі, і який просто більш полюблює малювати аніме. Більш всього сподобався арт коли персонажі вперше бачать один одного - Ейлі справді виглядає там шикарно! Просто не дуже оригінально.

Технічна реалізація: Рен пай, круто, є багато корисних стандартних фіч, багато з яких використано досить невміло. Шрифт не приємний для читання, пропоную для комфорту юзерів не розганятися з оригінальними курсивами, а використовувати класичні тайпи, як на приклад в тексті який ти читаєш зараз. Капс лок на протязі всієї новели - це теж дуже не приємно як на мене, ніколи не бачив щоб так писали в візуальних новеллах. Прочитав новелу повністю, але так і не звик. Вікно тексту іноді дуже прозоре, настільки, що складно читати текст, пропоную пофіксити. В історії (логах) між рідяками великий проміжок десь в 4-5 таких рядків. Навіщо? В деяких рядках є затримка перед показом і від цього я клікав ще раз та ненавмистно пропускав рядки. В сцені зустрічі з Елі чомусь вікно з текстом довго пропадало та з'являлось, здається це не можливо було пропустити. Всі ці недоліки, нажаль, поскладнювали читання. Це для мене сюрприз, так як використовував же існуючий хороший рушій, здалося, що не мало бути ніяких проблем. 

Сюжет, сценарій: Це не художня історія, яка хоче сказати щось важливе чи показати цікаву глибоку історію якихось персонажів. Це фанфік, в який автор, як типічно для фанфіків - вклав те що він би хотів сталося в його житті, чи житті читачів, якім потрібна проста, солодка та неглибока історія. Це power fantasy. Це історія зі сумішшю улюблених історій людини яка любить wholesome аніме, візуальні новели та ще багато всякого. (звісно все те саме, що полюблюють його персонажі) Такі історії більш ніж заслуговують на існування, вони справедливо забезпечують потреби деяких читачів, але вони швидкі, не серйозні, не корисні, як фаст фуд. Ну чи як я говорив, це просто фанфік. 

(оскільки ми з сценаристом нашої команди разом проходили новелу, то нижче залишаю її відгук):

Оцінюючи новелу, я зазвичай хочу підбадьорити автора, вказавши на хороші сторони. В першу-чергу, я розумію, що в нас було два тижні і ми презентуємо потенційний продукт, а не готовий. Однак ви залишали під роботами коментарі, що змушують мене думати, що ви хочете максимально прискіпливий відгук. Особливо, коли вказували під роботою розчарованих, що два тижні - це не аргумент. Ви буди вимогливими до інших, тому я оцінюю вашу роботу як закінчену та готову. 

Мені було приємно її дивитись та слухати. Музика заколисувала, манила, чарували. Передайте мій захват роботі композитору. Музика особлива і торкається душі. Візуальна частина приємна, хоча вона додає порушень логіки (вона живе в дорогій квартирі; він приходить і відкриває чіпси, аби вона почула, але звідки він знає, що вона сидить по ту сторону дверей, а не, умовно, в туалеті). Але загалом новела грає на простих емоціях (самотність, милота, закоханість), приємна музика і візуал досить добре відволікають від помилок сюжету та порушень логіки. Думаю, це чудове рішення для цього жанру. 

Ця новела (далі про сюжет та текст) зігріла мене, якби я була років на 10 молодшою. Навіть 5 років тому, в 20 - це могло б бути. І це могло б бути в вечір самотності, коли я шукаю прості емоції ніжності і любові в продуктах масового користування. Врешті-решт, так в моє поле зору потрапляти відтінки сірого та жіночі серіали на 1+1.

Ваша новела мила і ніжна, вона достатьно затишна і зверталась до бажання кожного бути не таким самотнім. Але в сюжеті багато порушень внутрішньої логіки (якщо потрібно - я приведу приклади). В персонажі та в ваших коментах я можу зустріти спільний стиль мовлення. Можливо моє припущення хибне, але мені здається, що писали ви персонажа з себе. До речі, в чоловічого персонажа я вірю. Я знаю таких хлопців. Історія дівчини… розповідь про її страждання заради страждання. Ви «пережистили». Я не вірю в ці всі історії. 

Ще важко повірити в моменти, коли персонажі діляться переживаннями, в моменти їх щирості. Я розумію логічно, чому це відбувається для персонажів (пройшов час, вони звикли), але мене не підводить до цього текст. Їхня щирість для мене несподівана та раптова. Як на мене - ці помилки логіки - цілком може бути, бо тексту два тижні, вір сирий і що ми хочемо. І можливо ви вперше працюєте в цьому жанрі (такі логічні помилки часто для нього характерні, все таки романтичні історії пишуться аби читач заповнив порожнечу, і йому байдуже чи історія реалістична і узгоджена).  Але якщо для вас два тижні не причина, чому тоді я маю це вважати потенціалом, а не завершеною роботою? 

Висновок простий: історія мила, хороша, але сповнена протиріч, порушення логіки. Для мене це із жанру любовних романів, відомої в простонародні як «жіночі романи». Мені будо пізнавально подивитись, як це зображує чоловік. За це від мене дякую. 

До речі, перевірте коми. Знову таки, логічно, чому вони не скрізь є (найчастіше перед «що»), бо два тижні і автор не може за цей час вичитати текст і побачити всі помилки. 

Якщо в аппсторі та на ринку повно любовних історій, які не сповнені логіки та узгоджень, чому не може існувати ще й ваша? Це популярна ніша, і бажаю вам в ній успіху.

Знаєте, як кажуть досвідчені автори: "сядь і пиши, не критикуй", то ж я рада, що у вас вийшло. Впевнена, ніхто тут не чекає за два тижні повноцінного завершеного тексту, ми фізично не можемо вийти за рамки першої або другої чернетки через часові рамки. Мені ви видаєтесь дуже креативною, творчою, та перспективною авторкою. Бажаю успіху в ремеслі! Зараз вийшла на 4 фінал.  Хочу ще пограти в вашу новелу ще раз після джему, коли вона вийде в маркетах.

Вау, мені взагалі не відчулось, що це ваш перший сценарій. Він справді хороший (відмічаю це не тільки як автор, а й як цільова аудиторія, що любить ці тексти. Як на мене, сценарій просто сирий, як у всіх нас. Пройде два тижні, ви його перечитаєте ще раз і вийде цукерочка. Ви велика молодець. 

(Від сценаристки команди): мені сподобалась ваша новела. Тут є художній текст, історія, сюжет, цікаві персонажі. Мені дуже подобаються персонажі, гг вийшла колоритна і жива. Мені щиро вона подобається. Звісно, текст сирий, як і всіх нас. Текст завжди має полежати хоча б два тижні. Місцями пропущені коми, курицю треба замінити на курку. Деякі діалоги штучні, і відчувається, що це персонажі говорять зі мною (розповідають мені деталі). Але це все те, що ми називаємо сирим текстом. Тому я впевнена, що фінальна версія гри буде захопливою та сподобається любителям жанру. Дякую, за цікаву історію. 

П.С.: далека від механіки того, як визначається, до якого фіналу дійдеш, тому я не зрозуміла чому здибалась з такою кінцівкою, бо ніби все робила навпаки. Але ваша новела - це фактично перша моя візуальна новела, тому дякую за приємний початок. 

Дякую за відгук! Раді що контент новели сподобався! Я бачу оцінку реалізації як не технічну, а концептуальну, тому я б не погодився з такою оцінкою. Причина чому я використовував свій двіжок - це більше гнучкості в функціоналі та візуалі на майбутнє. Так, нема ще функціоналу, про який ти говориш, так як це планувалося доробити коли ми будемо випускати гру пізніше. Хоча прогресс зберігається, звісно це має бути в новелі. Поки що ця версія новели не має абсолютно ніяких недоліків які поскладнюють читання чи погіршують експірієнс, на приклад ту ж гучність легко можна полегшити через параметри компютера чи телефону. Тим не менш щиро дякую за те що поділились думкою, на майбутнє це досить корисний коментар! 

Це свій рушій на основі Unreal Engine 4.

Щиро дякуємо за розгорнуте ревʼю, дуже корисно та приємно було прочитати! Обовʼязково теж пройдемо "Розчаровані" та залишимо фідбек! <3

Дякую!) Обовʼязково вирішимо з сиренами)

Щиро дякуємо за детальний фідбек!)

Сьогодні ми попрацювали над ще деякими деталями гри та раді представити вам фінальний реліз новели “Лисиця, яка (не) хоче бути людиною”! Гра доступна на Windows та Android.

🦊 Завантажуйте фінальний реліз за цією адресою. Щиро дякуємо за вашу увагу та бажаємо приємної гри!

Раді повідомити що бета версія візуальної новели завантажена!
https://dreamywings.itch.io/fox-that-does-not-want-to-be-human

Будемо раді почути ваш фідбек в цьому треді чи, якщо в вас є час, в цій формі: https://forms.gle/VgLDsUNQoYAU3tvg9

Ввечері сьогодні додамо трохи більше полірування, та завантажимо фінальну версію.

Привіт. Раді представити вам свою візуальну новелу на цей гейм джем: «Лисиця, яка (не) хоче бути людиною». 

Жанр: фентезі, мелодрама. 

"Маріїна може здатись вам незвичайною, адже вона вміє обертатись на лисицю. Але насправді вона найзвичайнісінька дівчина, на плечі якої падає неймовірна кількість проблем, тривога та внутрішній критик з'їдають її живцем...Все що їй залишається: періодично тікати в ліс лисицею, аби врятуватись від цього всього. Але разом з зимою до її дому приходить війна. Маріїна могла б втікти і від цього, але їй треба попіклуватись про маленьку племінницю. Чи стане це фінальним камнем, що доб'є дівчину, чи вона зможе навчитись долати труднощі?"

В нас колоритна команда з досвічених митців у своїх сферах:
Dreamy Wings - розробник ігор, створювач трохи інакших™ світів.
Кіт Лані - авторка ідеї, психолог-письменниця, яка бореться за права бути собою для тривожних, неідеальних і чутливих людей в своїх текстах.
Хліпопічка - художниця з портфоліо різноманітних стилів та фандомів.
Melnyk - композитор, який грає на струнах душі. 
Також нам допомагають наші друзі бета-рідери, та можливо ви теж можете допомогти з тестуванням новелли завтра (в неділю), якщо вам цікаво і є час, бажання. Деталі в кінці поста.

Як прийшла ідея?
Ми трохи хвилювались, очікуючи на тему. Раптом вона буде надто широкою, а можливо надто вузькою? Чи вдасться швидко вигадати основний сюжет? Особливо сильно хвилювалась сценаристка. Адже задля хорошого тексту чернетка має вистоятись два тижні. Але ідея одразу надихнула нас. Ми вирішили далеко не відходити від улюбленого фентезі, і вирішили створити головну героїню мавкою, аби обрати незвичний спосіб втечі від реальності. Уникнути теми війни було неможливо - так чи інкше вона просочувалась би до сюжету. Залишилось лише зробити історію милою, живою - так була створена наполеглева та нахабна племінниця Лілія. 

Нам хотілось показати як від зламаної, втомленої від світу навколо, тривожної дівчини Маріїна зустрічається зі своїми страхами, вчиться долати напругу та бажання втекти задля безпеки племінниці. Ми хотіли показати більше сцен, коли Маріїна тікає, але це б змінило стиль розповіді. Нам хотілось показати шлях Маріїни від ескапізму до життя в реальності, тому ми не могли надто фокусуватись та показувати більше сцен невдач - це призвело до дизбалансу. Адже за 15 днів не вийде написати з нуля величезну історію з декількома перетвореннями. Тому ми починаємо з показу невдач Маріїни і її втеч, а потім показуємо як Маріїна зустрілась з наслідками своєї втечі і втратила моральне право втекти.  

Процес створення 

• Ми обрали чорно-білий формат для новели, аби встигнути зробити всі арти в достатній якості. Плануємо, якщо вистачить часу стилізувати новелу, щоб вона все ж таки мала кольори, які використовувалися цікавим чином. Після завантаження новелли на конкурс ми бажаємо продовжити працювати над нею щоб зробити корректну кольорову версію.
• Перші вихідні ми витратили на пітч. 
• З 18 до 25 липня сценаристка виписувала першу та другу чернетку сценарію, тоді в неї вийшло понад 7 тисяч слів. Чернетку прочитав альфа-рідер, довелось поправити фінальні сцени і друга чернетка 28 липня налічувала вже 8 790 слів. 
• Цього тижня також наші талановиті композитор та художниця створили свої частини твору.
• З середи по пятницю сценаристка і програміст зібрали бета-версію гри, та сьогодні вже отримали фідбек 4-ох бета-рідерів.
• Ми використовуємо свою версію движка на основі Unreal Engine 4 за для більшої гучності в візуалі та можливостях.
• Сьогодні (суббота) поліруємо бета версію та вранці неділі плануємо виставити публічну версію, з тестуванням якої може допомогти кожний із вас, та отримати заслужене місце в титрах як тестер! Деталі в кінці поста.
• Останні правки будемо вноситись в неділю та відправимо версію на конкурс ввечері неділі.
• Також ми плануємо продовжити полірувати новеллу щоб повноцінно її випустити в Steam, App Store та Google Play пізніше в серпні.

Шановні гравці, ми з радістю приймемо вашу допомогу на тестування візуальної новелли! Вранці завтра (неділя) ми поділемося публічною бетою візуальною новеллою на нашому телеграм каналі з новинами що до неї: https://t.me/fox_visual_novel

Звісно, також ми будемо писати апдейти в цьому треді! 
Бета версію ми опублікуємо як білд гри на Windows та Android.

І як невеликий тізер, ось скріншот з однієї з сцен новели: 

Всім дякуємо за увагу та будемо раді отримати ваші відгуки, за для покращення результату!