Без дуже довгих вступних слів. Хотів того чи ні, але всі новели з цього джему, які я читав, я порівнював зі своєю ідеєю та її реалізацією.
І мені хотілося знайти таку роботу, про яку я скажу - ну все я здаюся.
І це вона. Я насправді можу багато написати про неї тексту, але якщо коротко - це чудова новела, яка і ламає 4ту стіну, і яка не вважає читачів за дурнів, не пояснюючи всі свої відсилання чи задумки.
Вона візуально красива і приємна.
Ідея - хоч і не найскладніша, але від того дуже круто й елегантно обіграна, бо ми наче вічно крутимося спіраллю сенсів від простого до складного і навпаки. Деякі частини тексту та й загалом сам стиль мені дуже сподобався.
Ну і сам вислів про те, що мрія, яка сама забула про що вона - має згоріти, нереально крутий.
Не всі новели ще прочитав, але не думаю, що хтось перевершить її. Не очікував, але наприкінці навіть мурашки пробіглися трохи.
Така робота і є по суті творчість, як така, може я і помиляюся, але судячи з відчуттів під час читання - автор розуміє про що говорить. Капець як розуміє....
Бажаю вам перемоги і програти такій роботі з урахуванням, що все зробила одна людина + здано її було відносно рано - можна сказати, що честь...)
Спасибі вам за вашу роботу! Це було дуже і дуже круто! Ну і за натхнення спасибі!)).