Йойкии…сподобалася палітра кольорів, якою зобразили реальність, але також, файно що тло віртуальності також оброблене в одній стидістиці. І загалом ці 2 стилі інтуїтивно дозваляють орієнтуватися де ми, своєю різністю. Герої в свою чергу колоритні і запам’ятовуються деталями образу. Дуже вже мені королева своїм вбранням сподобалася, і Тарас волоссячком. А Джестер капелюшком.
Дещо іронічним здалося, що Джестер попереджав, що мене використають і здадуть на копальні, коли я перестану бути корисною їм. І так і сталося! Але хотілося б, звісно і ще якийсь відмінний фінал отримати. Хоча для джему й так виглядає прийнятно, зважаючи що ви текстом обґрунтували єдиний фінал для всіх випадків.
Серед бентежних моментів…вибори-знайомство в кафе…там наче має бути ф-ція, що ми обираємо якесь запитання, і потім знову з’являється цей вибір, а те запитання яке ми вже обрали або випадає з переліку, або позначається іншим кольором як “уже вибиране”. А на ділі всі рази з’являвся вибір з переліком запитань. :0
Загалом, дякую за такий ігровий досвід, і те зображення віртуальності, про яке ми зазвичай і думаємо, коли нам кажуть “уявіть віртуальність”.