Чесно кажучи, здається я єдина після вашої гри з важким серцем і плакати хочеться. Для мене це не світла комфортна історія, а важка і меланхолійна.
Я мабуть в перші хвилини збагнула, що дівчинка перед нами не така, як ми бачимо, бо інакше як ви б ще при такій розстановці могли розкрити віртуальність - ідей не було. І то, для мене це все ж більше пасує темі першого джему, ніж поточного, якщо бути відвертою.
Кіт милий. Спрайти героїв та всі інші речі теж. Дуже залипла на головному меню, листочки чарівні. І стрілочка з лапкою - так мило, і те що вона анімована, також круто, видно наскільки ви попрацювали над реалізацією.
Музика добре доповнювала розповідь, також сподобалися і інтерактиви.
А от текст мабуть все ж не зовсім вийшов цілісним. І я розумію, чому ніби й так, але все одно виникає враження, що ще є над чим в цьому питанні попрацювати.
І також сюжет. Зрештою, з фіналами дуже зміщується фокус з головного героя і це викликає певне засмучення. Тим більше - це вже моє особисте розуміння цілісності - вони всі між собою, як на мене конфліктують. Другий фінал виглядає ніби карикатурним і руйнує всю серйозність основного вашого посилу. Позитивний (1) фінал по суті добре відповідає очікуванням, але не конектиться з 3ім. Бо, як я вже казала, головний герой зникає і це розриває весь зв'язок всередині історії.
Тобто, я хочу сказати, _героїня_ усвідомлює, що кота нема - окей (але ж буквально назва і все акцентує на його значимість! хіба там не мало бути щось від нього? не від неї?), але у істинному фіналі кіт - це онука (сподіваюсь до цих спойлерів ніхто не дочитає крім авторів), а тоді я не розумію, знайшовши ключі, вона просто йде від бабусі? Чи героїня взагалі увесь час одна і з нею весь час нікого немає?
Коротше - виникло чимало питань само до композиційної цілісності історії, якщо вийти на всі фінали.
Ще хотіла вам сказати, що ідея з тим, щоб їх пронумерувати - дуже вдала, бо тоді легше усвідомити де шукати той фінал, на який ще не вийшов.
Загалом, історія - цікава. Незвична однозначно і це дійсно привертає увагу.