Дякую за моторошну гру!
Історія наче не має початку і кінця, але гра оперує на "вайбах" і влучно, на мій погляд, передає емоційний стан підлітка на перепутті між звичним минулим і непевним майбутнім. Відчуття огиди до всього оточення, буденності, просякнутої безглуздими "зависаннями" з друзями і потакання шкідливим звичкам. Дуже моторошна кінцівка, якщо обираєш минуле, мене справді пробрав до кісток цей все приймаючий конформізм, готовність залишатися рибою в консервній бляшанці, аби тільки не порушувати звичний статус кво і не лишатись знайомих задоволень.
Мене також сподобався кастомний інтерфейс та взагалі гарна візуальна стилізація гри. Круто, що персонажі передають емоції не тільки виразами обличча, але й позами і жестами, хоча їх постійне зникання з екрану, на мій погляд, не дуже вдале рішення.
Point-and-click механіка дуже потішила, хоча технічно з нею були певні проблеми: при переході зі сцени в сцену хрестики залишалися на своїх місцях. Було цікаво знайти третю, таємну кінцівку, хоча вона справила на мене не таке сильне враження, як дві "стандартні" (можливо, тому, що в ній нічого не було про подальшу долю персонажів).
Мушу зазначити, що під час проходження зіткнувся з деякими багами:
- перед появою Левчика зник фон сцени (потім з'явився вже на ринку)
- хрести залишалися на фоні при переході із сцени в сцену (писав про це вище)
- звук чавкання у під'їзді продовжує грати, навіть коли вже перейшов у наступну сцену.