Охохохо, яка чудова новела. Аплодую сидячи! Все розпочинається як сонна фантасмагорія, продовжується посереднім ламанням четвертої стіною, і закінчується спаленням мрії заради розгубленості. Що, куди, нащо - все несеться, не встигаєш зрозуміти. Але голоса біля багаття та кнопка Від автора - це та вишенька, яка зробила весь торт. Я в неочікуваному захваті! Мабуть тому що вам вдалось реалізувати те, що я не встиг зробити в своїй грі, або тому що дуже ціную отакі дрібні деталі на своїх місцях. Ну і варто в цей казан меду кинути жменьку помилок та русизмів в тексті. Вони є, і вони заважають( Але загалом - дякую за гру!