itch.io

Гарний початок цікавої історії. Не дивлячись на багато помилок в тексті, неочікувано складну головоломку та кінець тоді, коли все мало б лише починатись, новела має хороший потенціал. Чекатиму на продовження

Розкішна новела, просякнута духом кіберпанку. Сподобалась детективна складова, трохи різким виглядав перехід до “справжнього” злочинця. Також сама “детективна” складова працює виключно на атмосферу. Трохи нерівноцінно виглядає протистояння чотирьох історій проти Корпорації і однієї маминої розмови “за”: на фінальному шляху “покори” найбільше розвилок, але в гравця не достатньо причин його обирати. Технічно новела виконана на високому рівні, стилістично - одна з кращих на джемі. Моя вдячність сценаристу за гарно написаний текст та діалоги. Про сюжет нічого не скажу: тут випадок, коли шлях цікавіший за пункт призначення. Хоча концепт “усвідомленої Матриці” крутий. Так чи інакше, дякую за чудову гру

Лаяти цю новелу - наче ображати дитину) Все настільки недолуго, що навіть починаєш вбачати якийсь шарм. А так, це не історія, а просто збірка (несподівано креативно реалізованих) головоломок з цікаво намальованими персонажами і хаотичним набором тексту замість сюжету

Уфф, як важко оцінювати цю новелу. З однієї сторони - зроблено якісно, реалізовано чудово, анімація в кінці - просто вишенька. З іншої - весь акцент на сучасний стенд-ап гумор. Панчі цікаві та вигадливі, але я читав їх з покер-фейсом :-( Новела однозначно вартує уваги і знайде свого гравця. Щиро шкодую, що це не я(

Мяу-мрмяу! (нехай живуть котячі повелителі!) Чудова новела з гарною графікою (фони на 5+), цікавою історію та колоритними персонажами. Сюжет дуже плавно і атмосферно розвивається спочатку, але трохи зіжмакується під кінець. Локацій та ситуацій багато, гумор є і він доречний, відчувається атмосфера повноцінної гри. Сподобалось, як накручується кількість “правд”, трохи шкода, що в кінці вона насправді одна (слова Хаоса щодо “ти сам вирішуєш, яка в тебе правда - такі й будуть наслідки” я сприйняв занадто буквально :-)). Кінцівка “зі зрадою” трохи дивна, бо береться абсолютно нізвідки. Сподіваюсь, що у новій версії будуть виправлені помилки та русизми - бо гра чудова, і стимулює уважно придивитись до своїх хвостатих улюбленців -_-

Дуже двоякі відчуття, насправді. Сам військовий, тому тема близька і болюча, показана правильно, з обох сторін “конфлікту”. Але з точки ігрової доцільності - обидві гілки розповідають буквально одну історію, і не дарують кардинально різного ігрового чи сюжетного досвіду. Все ж не запишу це в сильний мінус, враховуючи тривалість новели. Технічно гра зроблена добре, гарно стилізоване меню (правда воно гарно виглядає лише в меню, і йде в стандартне РенПаївська при заході в налаштування абощо). Також сподобався Програвач, чудова ідея. Текст часто перегружений комами або ж занадто художніми зворотами. Персонажі… просто є, їхня роль - бути представниками своїх світів, аби гравцю було зручніше ототожнювати себе з Євгеном. Мальовка гарна, сцени “олівцем” були доречними. Дякую за гру, бажаю наснаги в інших проєктах!

Чи бояться роботи смерті? Новела намагається дати відповідь на це запитання, і в неї тричі це виходить. Чи варто ховати ці радикально різні кінцівки в дуже неочевидних контекстних місцях? Не знаю (пройшов на “погану” кінцівку, і лише випадковий коментар змусив мене ламати голову, дивуючись - а що, є інші?). З іншої сторони, кожна доречно завершує історію, тому зроблю цей пункт компліментом для сценариста. Дуже гарний UI, багато класних дрібних елементів (як то збільшення портрету робота під час наведення), хоча що означає крайня ліва піктограма (хмари?) так і залишилось незрозумілим. Доречна озвучка, що ідеально відповідає темі історії. Музика… не заважає. Гарна реалізація “огляду території”. Ну і історія дуже грамотно написана: персонажі мають чітку мотивацію, і розумієш думку кожного з них. Врешті-решт знайшовши усі кінцівки, мені до душі припала перша, “погана”. Дякую за ці емоції

Гра закінчилась - залишилась розгубленість. Не дивлячись на ідейну (сюжетну?) подібність із новелою Mealladh з цього ж джему, ця історія принаймні в кінці пояснює, що трапилось. Але робить це занадто прямолінійно, що підводить риску під неймовірно швидким розвитком незрозумілих подій. І разом з тим, в цієї історії є цікавий потенціал “ненадійного оповідача”, є простір для ширшого розкриття сюжетів на основі “роботи з пам’ятю”. Сподіваюсь розробники, не зв’язані обмеженнями джему, таки відполірують свою ідею до блиску

Сюжетно цікава пригода про надприродні сили, і все, що з ними пов’язано. Персонажі розкриті добре, в них хороша мотивація і прослідковується власний характер. Сюжет чіткий, не кидається в крайнощі, а поступово розповідає історію дівчини, яка намагається не лише опанувати силу пірокінезу, а й врятувати друга. Текст написано добре. Мальовка приємна, події цікаві. Стиль інтерактивного кіно “персонаж це запам’ятає” доречний, і підказує в яких місцях варто зробити інший вибір. Пазл - інтуїтивно не зрозумілий, якби не коментар тут в чаті - думав би, що зловив баг. Також варто дати можливість “скіпнути” його, якщо це наступне проходження: чотири раз його складати - ще те задоволення( Пісню Макса варто було б прив’язати на кілька текстових блоків, а не на один порожній - чудова можливість послухати її під час роздумів героїні. Гра чудово показує технічні та сценарні навички автора. Так тримати!

Сміливість лева, що б’ється в її серці - та інші текстові перли.

Зізнаюсь - все витягнула справжня кінцівка (секретної не знайшов, може там ще краще було). Історія подається без довгих (тобто жодних) передісторій - все одразу стрибає в події. Проблема лише, що ці події у фентезі світі розписані занадто загально, а тому не викликають жодних емоцій. Ситуація покращується в кімнаті, але цього все одно мало. І лише одна фраза про те, ХТО забув косметичку, одразу робить історію цікавою. Але робити ставку лише на цей момент? Не знаю наскільки виправдане рішення. Технічно гра чудова. Музика на місці, інтерактив цікавий, глітч-ефекти просто божественні, художник постарався на 200%, малюнки-аватарки в титрах потішили, прикольні. Текст потребує серйозного допрацювання як на помилки, так і темпо-ритм. Ну і співпереживання Сіпера робиться велика ставка, але зараз це просто “ще один вибір”. Тим не менше, дякую за гру!

Охохохо, яка чудова новела. Аплодую сидячи! Все розпочинається як сонна фантасмагорія, продовжується посереднім ламанням четвертої стіною, і закінчується спаленням мрії заради розгубленості. Що, куди, нащо - все несеться, не встигаєш зрозуміти. Але голоса біля багаття та кнопка Від автора - це та вишенька, яка зробила весь торт. Я в неочікуваному захваті! Мабуть тому що вам вдалось реалізувати те, що я не встиг зробити в своїй грі, або тому що дуже ціную отакі дрібні деталі на своїх місцях. Ну і варто в цей казан меду кинути жменьку помилок та русизмів в тексті. Вони є, і вони заважають( Але загалом - дякую за гру!

Мені дуже прикро це писати, але текст новели просто жахливо написаний( Не тільки механічні одруківки, а й лексичні, синтаксичні, і навіть сенсові помилки. Через це ніяк не виходило “уявити” характер персонажів. І ці стрибки в часі та розвитку відносин героїв не пояснюються навіть… різними галюцинаціями? Іншими життями? Що відбулося? Або я на якийсь момент відключився, або значний (і важливий) пласт сюжету пролетів повз мене. Тим не менше, мальовка приємна

Дякуємо за скріншот. Ми глянемо, що пішло не так, і усунемо це в наступній версії

Гра з розряду “Нічого не зрозуміло, але дуже цікаво”) Весь сюжет ховається в одній фразі у вітці хорошої кінцівки (при цьому один важливий кадр можна побачити лише в поганій кінцівці), і це дуже тонкий, і дуже грубий хід одночасно. Нагадало серію ігор Rusty Lake, які теж балансують на межі божевільної геніальності. Технічно все зроблено по-богатому: і озвучка, і доречна музика, і дуже якісні малюнки, і режисура кадру, і розвиток персонажів (особливо помічниці), і навіть цікавий (дяка Камі, що без помилок!) текст. З цікавістю слідкуватиму за іншими вашими проєктами

Я з тих, кому не вдалось пройти гру, - став жертвою багів, кожного разу на іншому місці. Можливо ваша новела і має цікаву історію, але брак часу на тестування вас поховав :-( Також, на майбутнє, не треба писати таких довгих книжкових діалогів. Вони виглядають максимально недолуго

Чудова історія, якій бракує відточеності. Гра має багато інтерактивних елементів. Це показує креативність команди та їхній технічний скіл, але їх відчувається багато на одиницю локацій. Можливість отруїтись дерунами радує, але кінцівка “без ключів” обрубана і не пояснює нічого. Особливо, якщо розглядати її в контексті “справжньої” історії. Метафізична роль кота у житті Соломії зрозуміла, але сюжетно не зрозуміло, хто він. В самого була подібна ситуація. І тому, хоч і по завершенню відчуття залишаються теплими, разом з тим хочеться, аби ця важлива тема була подана більш розгорнуто

Дякую за відгук!

Чи можна поцікавитися на якій машині ви грали гру? Яка операційна система та чи була це віртуалка, можливо щось про залізо.

Стосовно кнопки “назад” її відключили бо вона ламала логіку пазлів. Забракло часу зрообити своє меню. Стосовно кнопки “пропустити”, в ren’py вона пропускає тільки екрани які ви вже раніше бачили. Тому вона не працює для першого проходження та віток в які ви раніше не заходили

Прикро чути щодо технічної частини: за два тижні ми отримали лише один відгук щодо помилок та глічів, але там користувач грав на Маку, тоді як цей білд зроблений виключно для Вінди (не встигли протестувати на інші платформи).

ДАЛІ СПОЙЛЕРИ!!!

Головним героєм є Еден, і який знає, що грає в комп’ютерну гру. А тому йому властиві усі “болячки” типового геймера: спробувати усі варіанти проходження, понабирати якомога більше квесті, заромансити НПС, звабити тих, кого можна, вбити тих, кого не треба. Адже світ - не справжній, а НПС - лише набір коду, які не відчувають, не бояться, не мріють…

КІНЕЦЬ СПОЙЛЕРІВ!!!

Дякуємо за відгук. Ми обов’язково допрацюємо новелу, і з версією 2.0 точно не буде жодних технічних проблем

Неочікувано глибока робота, що висвітлює важливі і болючі теми. Не дивлячись на те, що “історія не претендує на достовірність”, вона дуже правдива. Команда відповідально підійшла до завдання і виконала все на вищому рівні: музика (не дивно, чому єдина неотримана ачівка -12та 😅), малюнки, озвучка, сюжет. Хоча до останнього в мене таки були питання. Історія не відповідає на основне - чому саме ці видіння прийшли до саме цієї героїні? Що їх пов’язує? В повітрі висіло відчуття залежності цих героїв, але в результаті (хорошої) кінцівки все звелось до випадковості. Також не до кінця зрозуміла кінцівка з духами-руками-лезами - після причинно-наслідкових зв’язків це виглядало як горор заради горору. Загалом робота зроблена чудово! Грав версію на телефоні - все працювало як мало

Я б описав цю гру, як "фантасмагорична". Гарно подана містична атмосфера світу загублених предметів, але що відбувається, куди біжить героїня, де знаходяться ті, кого вона зустрічають і чому все закінчується як закінчується - якщо ви не вмієте "відчувати колір на смак", то відповідей так і не отримаєте.

Реалізація зроблена на терпимому рівні: візуал хороший, взаємодія і "кастомізація" персонажа цікава, текст потребує добрячої вичитки, персонажі чіпляють (на скільки це можливо в рамках історії). Бажаю розробникам закінчити історію - концепт виглядає інтригуюче

Дякую за відгук!

Так, як ви уже помітили, сценарист дійсно любить ДнД) І фентезі, і особливо темне фентезі

Дякую також за відгук по багах. Стосовно персонажів які є в бойовці, коли їх немає бути, чи немає хоча мали б бути, знаю і поправив принаймі два таких місця. Як воно виглядало. За годину до релізу: “Прибери Зої з першого файту проти (спойлер)”, “Зроблено”. Після релізу: “Зої досі там є”, “А.. так це не з першого файту, а з першого файту на мосту далі по сюжету..” Треба буде іще потестити пару раз чи бойовка проходиться в результаті перестановок

Стосовно уривку з джерелами, мені він теж відчувається дещо крінжом. Не можу говорити повністю про задум цієї сцени, але я бачу дві цілі які вона виконує. Показати гравцеві, що Еден має вести групу виконнувати головний квест, це можна було зробити в будь якій іншій сцені. А також показати що для Едена,

Дякую!

Раді що вам сподобалося

Психоделічна картина, як відображення теперішнього світу. Очевидні відсилки до окупації робили атмосферу іще більш гнітючою. Гарний візуал, часто вдало підкреслений звуком. Секретну кінцівку не певен чи правильно зрозумів, але і не певен чи повинен був її зрозуміти

Додатково, мені було цікаво подивитися на вашу роботу, бо сам не ризикнув писати на Unity враховуючи часові обмеження джему. Баги з відмоткою і переключенням сцен уже повідомляли. Іще у мене бар (інтерактивний об’єкт) з’являвся на першій вулиці, десь на середині діалогу

Так, планується. Але в першу чергу підправити та закінчити що не встигли. Переважно правки в коді. Після того нам буде потрібно оцінити чого буде вартувати знайти художника, і чи вартує доробляти до комерційного рівня. І після того, якщо зможемо потягнути, будемо робити нову версію, з нормальною графікою, поправленим ігровим процесом, мабуть що і з розширеним сюжетом

Коротенька, сумна, але якась по своєму тепла історія. Що візуал, що музика - теж на висоті, і мушу додати що гарний піксель арт - це окремий вид мистецтва

Дякую за відгук! Раді що вам сподобалося. Кінцівок у грі 4 що виглядають як картинка+текст, 2 перед Чорним Замком та 2 в ньому, та іще по факту одна в кінці Чорного Замку. Іще є щось схоже на кінцівку при провалі пазла в Руїнах, але це швидше game over екран.

Цього разу відписує кодер а не сценарист, але маю трохи інформації стосовно вашого питання під спойлером

Дякую за відгук!

Нажаль, через тісний дедлайн та зміни в останній день, на відлагодження балансу до кінця джему трохи забракло часу. Вже пізніше зрозумів, що після всіх змін битви в Елісвері відчуваються просто як стіна. Відгуки стосовно покращення UX та UI в бойовці теж збираємо потроху.

Тема віртуальності розкриваєтсья поступово впродовж всієї гри, можливо, не дуже прямо. В деяких вітках більш прямо ніж в інших. Якщо ви дійшли до Чорного Замку, то мабуть мало б бути вже очевидним в чому суть. Але це вже добряча година гри, і пару важких бойовок потому.

Пройти складну бойовку вам може допомогти баг, який я вже знайшов після релізу. Навики можна активувати по кнопках на клавіатурі 1, 2, 3, 4. І в такому разі можна йти в мінус по стаміні, що сильно все спрощує

Ця новела - наче намагаєшся згадати улюблений фантастичний фільм, що дивився в дитинстві. Все так круто і захопливо: і свіжий концепт, і динамічний  перебіг подій, і розвиток персонажів, і епічна фінальна битва. А потім переглядаєш дорослим - і ностальгія розбивається об реальність. Фонів немає, графіки немає, музики немає, на всю гру два звуки (добре, що один з них гарно вплітається історію), діалоги родом з 90тих, текст потребує значного доопрацювання (не лише на помилки). Сюжет старається витягнути на собі загальне враження, але дарує лише сильного жіночого персонажа і мінімальний ріст головного героя. На жаль, переказувати події новели буде цікавіше, аніж її грати(

Сумбурна новела з потенціалом.

Музика доречна, мальовка приємна, історія... до неї в мене найбільше запитань. Складається враження, наче сценарист до кінця не знав, яку саме історію хоче розповісти. Чи про втрачену матір, чи про отримання надзвичайних сил, чи про божевілля в психіатричній клініці, чи про стару вчительку, чи про відьму і її прокляття. "Лікарняна" кінцівка максимально незрозуміла - до чого там самогубство? Мотивація Ліз виглядає дивно (особливо, коли дізнаєшся про її минуле) - і ще дивніше, якщо припустити, що не вона керує ДрімВілем. Чому мешканці переслідують героя - і чому герой може легко погодитись жити серед  цих божевільних?

Новела має хорошу ідею та потенціал для розвитку, але потребує полірування. І вичитки текстів)

Дякуємо за розбір.

Основна мета історії - не в "несподіваному фіналі" (що легко читається з огляду на тему джему), а в ставленні (не)героїв до цього факту. Звідти і беруться усі події - дівчата хочуть мати якесь життя, окрім "сюжетного", але...  

Останній акт має лише дві бойовки (одну з яких можна уникнути), але виборів там дійсно багато. І так, ви праві, ми більше хотіли зробити цікаву динамічну гру, тому, напевно, кількість нових механік та насиченість ігрового процесу може бути занадто для людини, що шукала спокійну візуальну новелу. Тим не менше, ще раз дякуємо за відгук. У версії 2.0 обов'язково виправимо згадані проблемні моменти!

Ця новела - як фільми Марвел: отримуєш чудовий досвід в процесі, але все починає хитатись, коли через годину аналізуєш перебіг подій)

Гра розповідає про хлопця, який звик завжди перемагати. І дізнавшись про кінець світу - вирішує зупинити його самотужки. Події розвиваються в реальному та віртуальному світі, і гарно переплітаються між собою. Божевілля головного героя показано чудово, його амбіції, характер, страхи. Переідсторія зроблена мазками - але вона і не виглядає потрібною: все відбувається тут і зараз. Персонажі чудові, художниця зробила свою роботу якісно. Музика не завжди відповідає тому, що відбувається на екрані. Візуальна частина аскетична. Дрібні огріхи в тексті не впливали на комфорт читання. Ідея з альтернативною історією гарно реалізована та підказана, але, на жаль, немає виправдання всередині гри (окрім прямолінійного "Спробуйте ще раз"). Також кінець світу вийшов... бюджетним, чи що? 

Основною проблемою є персонаж Жені: її роль дуже важлива, але хто вона: нав'язлива фанатка, психотерапевт на півставки, лідер культу, дух, що просуває Апокаліпсис, Морфеус, що прийшов витягнути героя з матриці поганих виборів? Гра не відповідає на це питання, і через це виглядає, що роль Жені - бути сюжетною затичкою, яка все знає і все може вирішити.

Загалом гра залишає приємний післясмак одразу - і розгубленість опісля

Спершу пограв, пішов на "побачення" і такий - ну, якась дивна новела. Потім прочитав, що там є три кінцівки, і такий - хвилинку, де? І отут то гра розкрилась)

Неочевидні вибори приводять до кардинально різних наслідків (нехай і в рамках певної офісної умовності). Такий контент легко загубиться у великій новелі, але чудово розкривається в цій короткій історії.

Технічно новела реалізована чудово: графіка, анімація, звуки, дрібні дрібниці (як то дзеркало заднього виду чи зміни Офісної працівниці в Такуто Таку і далі), гумор, історія - все суперове (є помилки в тексті, але їх небагато). І якщо я спершу був розчарований "втраченим" потенціалом роботи в ЦДУіСЗ, то після всіх кінцівок хвалю таке рішення. Всі, хто причетний до реалізації цієї історії - молодці!

Дивна історія. В ній є сюжет, динамічні (ніби як) події, нормальна реалізація, варіативність і навіть повчальна думка. Але загальні враження... змішані. 

Події розвиваються занадто швидко, текст має помилки і написано якось... технічно, чи що. Події і взаємодії новели нагадують аніме середньої якості, це підсилює рішення поселити українців в Японії (без жодного контексту), деколи навіть музика підіграє. Філософські вставки та назва гри - це те, чому я так і не знайшов пояснення.

Новела не є поганою сама по собі, але не залишає по собі жодного емоційного відклику.

Це скарб! (з багатьма "але")

Почну з основного мінусу: необгрунтовано малого шрифта, який стає ще меншим на великому екрані. Багато лексичним помилок та одруківок, наче текст писали різні люди врізнобій: десь все гарно, є коми та потрібні пунктуації, а за ним одразу - просто полотно тексту без нічого. Двічі проскакують російські слова. В двох місцях не стоїть loop - музика закінчується і фрагмент треба читати в тиші. Не зрозуміла потреба в розбивці Днів - вони не виконують жодної функції, між ними можуть навіть місяці минати. Мабуть логіка була в Актовій структурі, але чинна реалізація бентежить аніж допомагає. Ці кілька повністю мальованих сцен на фоні "фотореалістичності" виглядають дивно. "Хороша" кінцівка занадто хороша, "погана" кінцівка цікава, але наче обрубана. Незнайомий абонент є акордеоном в кущах, але в моменті (улюблений зворот авторів) не виглядає нав'язливо.

Тепер  до головної родзинки - сюжету. Він написаний дуже гарною водоспадною структурою: спершу події виглядають звичайною побутовою романтикою, а чим далі, тим більше несеться. І тут реалістичність фонів грає разом із реалістичністю історії: це все траплялось (чи могло трапитись) з кожним. 

Тут немає інтриги, ти здогадуєшся до чого все прийде врешті-решт. І з трепетом чекаєш розв'язки. Не важливо, які емоції будуть в гравця - головне, що вони однозначно будуть. І це - найголовніше

Як уже слушно зауважили - це не гра. І навіть не демка гри. Це швидше концепт ідеї, який розвивається у... Ну, власне, ні у що. Тут немає що оцінювати: текст з помилками і передає досить шаблонний фентезі світ (по тих кількох абзацах), звуку немає, візуалу, як такого, теж немає, сюжет закінчується навіть не почавши, нащо було обирати Юніті - невідомо.

Як поштовх до розвитку концепту текстової пригоди про мандрівку у снах - ще може бути. Як участь в джемі - однозначно ні

Повчальна дитяча історія. Спершу було незвично сприймати таку мальовку, але потім вона стала дуже доречною. Технічно грає має кілька недопрацювань (наявність двох дверей, але реалізовані лише одні; при завантажені збереження - гра втрачає відклик і потрібно виходити/заходити, відсутня клавіша Вихід (на телефоні)), також в тексті багацько помилок. З іншої сторони - персонажі живі та кумедні, міні-історії подані цікаво (їхню реалізацію варто було б трохи відполірувати). Ця новела зайде дітям, адже має сильний повчальний ефект. Також є широкий простір для росту у вигляді інших казок.  Бажаю проекту розвитку - адже зерно закладено!

Коротка цікава історія з глибоким посилом. 

Графіка проста, але не примітивна. Музичне оформлення на місці. Взаємодія з об'єктами виконана на високому рівні. Дрібниць багато, вони доповнюють  розширюють світ гри. Кінцівка неочікувана - але, як на мене, доречна. 

До мінусів віднесу роботу з текстом: багато помилок, часто через них перечіпався.

Історія мені виглядає завершеною, разом з тим бачу потенціал в продовженні. Так чи інакше - відмінна робота!

Дуже професійно зроблена новела. Відчувається якість у всьому: і технічна реалізація, і озвучка, і музика, і анімація, і текст. За появу малюнків на головному екрані - окремий плюс. Не знайшов явних одруківок в тексті - за це подвійний плюс! 

Сюжет простий як анотація - батько з дочкою піднімаються вгору. Це досить спокійна розмірена мандрівка, без виборів та несподіванок (окрім Мізинчика :-)). Є натяк на щось більше (затоплене місто), але воно нівелюється кінцівкою після титрів (зроблена гарно, але здалось наче її поставили, щоб хоч трохи відповідати темі джему). Якщо добавити режим "авточитання" - гарно підійде як казка чи розвага для дітей.

Грав на телефоні - все працювало чудово