Схований за легким та дотепним виглядом, цей твір пронизаний глибоким сенсом та зворушливою історією. Соломія веде нас по закуточках своєї свідомості, шукаючи ключі-фрагменти свого життя, неначе збираючи їх в цільний пазл. Кожен крок, кожен згаданий об'єкт – це форматована сутність минулого, що відновлюється та відображається візуально перед гравцем. Кіт – агент супроводу, перетворюється на справжній голос розуму, що пильно стежить за долею Соломії, ніби пружина, що тягне її знову і знову до реальності. У кожному муркотінні криється піклування, що не тільки рятує від забуття, але й торкається найтонших струн душі. Спогади розплітаються як нитки, але часом ми помиляємося у власних переплетіннях. Фінали ведуть гравця через різні стани усвідомлення. Вони випромінюють зміну, яка відбувається, коли Соломія усвідомлює реальність, але лише придивившись глибше, ми розгадуємо метафоричний пазл, що відкриває складну картину людської душі. «Чи мріють коти про деруни?» – це гра, яка змушує нас зупинитись, відчути кожну хвилину й осмислити кожен шматочок свого буття. Вона нагадує нам про важливість миттєвостей. Здавалося б, ця історія щедра на позитив, на радість від кумедних пригод, коли дівчина та кіт спільно малюють, слухаю пісні та готують деруни. Але чи варто просто пливти по поверхні, коли на дні душі чатує біль, біль від усвідомлення про втрачені зв’язки? Бабуся, що розповідає історію, стає символом тих дрібних втрат, які нам здаються незначними, але вони нагадують про себе, як легкий шепіт вітру. І ось, в останніх акордах гри, виявляється справжній сенс – усі ті миті, навіть якщо вони виявляються лише ілюзією, варто цінувати. Як найсмачніші деруни, які готуються зі старанністю та любов’ю, – вони здатні нагадати про радість і глибину буття. Захований в глибинах гри глибокий сенс стосується не тільки пам'яті, а й втрати та віднайдення себе. Три різні фінали, які мов нитки Аріадни, провадять нас крізь лабіринт порушеної свідомості. Перший прекрасний етюд, де віддзеркалюється важливість зв’язку між поколіннями, другий – як глибока відданість мрії, що може бути кращим другом, але і найбільшою ілюзією, третій – як токсична реальність, коли відсутність пам'яті веде до анігіляції. Попри захопливо-важку історію, гра має візуально пропрацьованих та сповнених сенсу персонажів, що заворожують око, а варіативність емоційного спектра не дозволяє занудьгувати. Чудові стилістичні фони, що мають інтерактивні елементи, які залучають гравця до прямої взаємодії та дослідження цього світу. Гра також зачаровує стартовими елементами, такими як паралакс в головному меню, приємним музичним супроводом, над-милим курсором та гармонійно стилізованими опціональними вікнами (особливо, що стосується збережень). Також, варто відзначити, що гучність відрегульована за замовченням, тобто про Вашу «акустичну безпеку» подбали завчасно, дякую. Історія насичена веселими та доречними жартами, їх тут ну дуже багато, що початково відводить очі від головної проблематики. Інтерактивний пазл, власне також символізує понівечене світосприйняття, що розділяється на друзки, але може бути складений наново. Гра «Чи мріють коти про деруни?» – це не просто пригода, а справжня мандрівка до найглибших закуточків людської душі. Так, цінуйте ж кожну мить та їжте деруни, додавайте сметанки та не забувайте ділитися зі своїм котиком. Дякую Вам за Вашу роботу.