Доброго вечора, ми з України.
На початку в мене стався невеличкий дисонанс від серйозності та мрачності анотації та першого кадру з Леонидом Борисовичем. Він чомусь дуже мені розсмішив. Мабуть тому, що я уявив собі більш мрачний та реалістичний стиль. Але це не погано, це сміх здивування.
Мало казав про вашу роботу в відео, тому залишу підсумок тут. Це дуже забавна, кемпова та легка детективна історія з зерном людяності. Як і людство, це зерно виросте в красиве, трішки пошкоджене і унікальне дерево. Мені дуже імпонує з якою впертістю до справи підходив Леонід Борисович, яким він був генієм і водночас неуважним персонажом, якого загубила дурниця.
Єдине з чим я зіштовхнувся, це оцей затуп на початку, коли треба було обшукати стіл на кухні. Не супер очевидним був для мене цей стік з цукром, спочатку я сприйняв його за бекграунд. Але можливо так і було задумано.
Дякую вам за сповнену настрою М. Найта Ш'ямалана якісно виконану історію, з твістами, природою та людьми, які водночас роблять тобі дуже весело і дуже сумно.