Для мене це ваша найсильніша гра. Дуже круто спостерігати, які теми ви підіймаєте кожного джему - вже писала, що вам час формулювати і випускати збірник історично-українських новел, - і як кожного джему у вас відбувається прогрес у всіх сферах.
Цього разу ви прямо додали по максимуму (але без перебору) механік, і в принципі зробили з коду цукерочку - як кодерка, я заздрю. Дуже приємний візуальний стиль, який все ще перегукується - відлунюється, хехе, - зі стилем ваших попередніх ігор (наче дивилася, що художники все ж різні?). Наче немає спрайтів з купою емоцій, а це зовсім не відволікає. Гарний текст. Круто показані події минулого - і сучасність, яка і не обтяжує своїм існуванням флешбеки, і не намагається зробити фінал якимось різким поворотом. Ми розуміємо, що у героїні проблеми з пам'яттю, чи через вік, чи через що. Ми бачимо, як їй допомагають. Не дивно, що вона забула. Може, так їй легше.
І події минулого, події минулого... я полюбила, яку ви створили атмосферу. Ми не так часто говоримо про революцію на граніті, мені здається? В моєму житті точно що так. Здебільшого ідея, що ми з того союзу просто взяли та вийшли. Коли я почала грати, я чесно йшла без якогось розуміння, про що власне гра, через що моєю першою реакцією на те що героїня в минулому йде на якийсь протест, було "хіба вона не замолода тут для часу майдану"? Лише після цієї думки до мене дійшло, що саме вона згадує. Окрім історичного контексту, постійно важливого для сцен, постійно на передньому плані, ви встигли ще і розповісти історію взаємин персонажів, змусити проникнутися одними і бажати трошки набити пику іншому (пробач-не-пробач, Романе). І як же сумно, що нашим поколінням доводиться передавати факел боротьби своїм дітям.
Мабуть, враховуючи порівняння постійні, маю зробити ремарку, що попередні ігри ваші теж люблю! Дуже люблю!!! Коли вже у вас там допрацювання, переклад та вихід на іноземну авдиторію?