Доволі цікавий задум, котрий через загальну недосказаність змушує задуматись та шукати пояснення. Єдине що мені не сподобалось це відчуття що не всі кінцівки ведуть до логічного закінчення (я пройшов поки що на дві =)), в одній із кінцівок розповідь просто обривається.
Також хотілось би варіанти вибору, які б не обмежувались "підтримати Надію та квітку", "підтримати Надію", "бути егоїстом". Але якщо такі варіанти це відображення того чи хоче головний герой залишитись із "Надією", то тоді незважайте =).
Дякую за відгук. Я радий, що вам сподобалося і що персонажі відчуваються живими, саме цього я намагався досягти =)
Насправді наступного разу хочу спробувати Ren'Py. Але дякую за статтю обов'язково прочитаю, може знайду більш правильний спосіб реалізації без наразі присутніх багів.
Дуже гарний візуал і музика приємно та ненав'язливо передає настрій сцени. Але у мене після проходження склалось враження ніби ця новела це збірник порад як пережити ці нелегкі часи. І в цьому зовсім немає нічого поганого, персонажі кажуть на мій погляд правильні речі. Тут скоріш кидається в очі як вони це кажуть, місцями діалоги здавались дещо неприродніми, а інколи інформацію подавали прямо в лоб.
Тим не менш задум гри мені. Сподіваюся наступна гра буде ще кращою =)
Охохо.... ну що тут можна сказати, сюжет мені видався трохи банальним, але це не головне, ні. Головне як воно написано, а написано воно просто заєбісь.
Я навіть не знаю як правильно описати враження від написаного. Якщо розбити твір на дві частини, то від першої таке відчуття ніби прочитав роман про Тайлера Дердена за авторства Бредбері, друга частина - ніби Дугласу Адамсу замовили писати не сценарій до Доктора Хто, а до Бріклбері. о_0
Ну і варто згадати момент з петицією, я вважаю, що це скрімер, а я скрімери не люблю, тим не менш в моєму особистому топі цей скрімер став на перше місце.
Ну і в цілому це поки що найживіша гра в яку я пограв на цьому джемі.
Мені сподобалася візуальна складова. Музика хоч і простенька, але добре передає атмосферу запустіння та втрати.
Весь навколишній антураж мені нагадав перші частини Fallout, а тому мені було дещо складно повірити, що людина може так легко відкритись незнайомцю. І мені трохи незрозуміла історія фотографії (можливо я неуважний =)). Якщо вона була зроблена у 2060, то виходить, що за 3 роки місто деградувало?
Загалом у мене залишились приємні враження про гру.
Хочу подякувати всім за відгуки, тільки зараз вдалося нормально сісти та переглянути як нас з командою тут журили. Але ваші коментарі дуже приємно вразили =D
Як і обіцяв, пограв в вашу гру, навіть декілька разів =) Намагався відкрити всі кінцівки, але вдалося всього три =\ Але тим не менш грою залишився дуже задоволений.
Мені сподобався візуал, музика та сценарій. Хоча повинен відмітити, як вже тут писали, що іноді діалоги здаються не зовсім природніми, адже якщо обидва герої були присутні при якійсь події то їм не потрібно один одному перерозповідати що ж колись сталось. Але насправді я це кажу лиш щоб хоч до чогось причепитись.
Гра дійсно зроблена якісно, особливо за такий короткий термін.
