itch.io

Вже завтра файли проекта будуть завантаженні та готові відчинити вам двері, вітаючи у головному меню. Я бажав написати щось подібно "пред-інсайдам" стосовно твору, але вважаю, що нехай підігріє вашу увагу все те, що було написано мною та людьми раніше, а ось захопити, здивувати та провести по лінії подій - це вже не від моїх постів у цьому місці залежить.

Може трохи пізніше зроблю нотатки щодо моїх побажань від вашого ігрового сприйняття під час проходження/читання. Зрозуміло, слідувати їм не обов'язково. ;)

Всім гарного вечора.

Вже близяться останні дні, робота йде:
додання остаточних фонів, підготовка звука та композицій. Як я і казав, зараз я займаюсь лише спілкуванням з близькими мені людьми, котрі вирішили допомгти мені з твором, в той час, коли мої руки коротші ніж потрібно. Все, на що я здатен стосовно роботи - це продовжувати писати наступні глави. Цей апдейт для підтримання проекту, щоб Ви - користувачі, бачили, що я не зник, в цю особливу, "фінальну" добу.

Дякую за надання мотивації, ваш інтерес та справді поглиблене бачення мною написаного. Прям стрілою в ціль попали своїм висловом: "не думаю, що ви хотіли зробити "просто сюжет" для гри". Приємно, дуже.

Вітаю вас, знов. Дякую, що відвідуєте мене. Стосовно роботи над твором:

- Сюжет закінчено на 100%; + приємний бонус для тих, хто проявив інтерес, очікує на мою гру, та для тих кому вона може потенційно сподобатись: зважаючи на правила стосовно ігрового часу (до 30ти хвилин), я умістив все, що потрібно стосовно теми джему, та все те, що сам бажав додати. Наприкінці гри ви отримаєте чітку історію, з усіма її аспектами, кульмінацією та епілогом, але, я планую не таку коротку історію, та вже зараз продовжую писати наступні глави, тому коли ви поглибитесь у створенний всесвіт з його істотами, ви зможете продовжувати спостерігати події, а вже потім побачити фінал.

- Звукову частину (музика, оточуючі звуки та інше) завершено на 50%;

- Фони завершено на 45%;

Я полюбляю та звик робити самотужки, те, що так полюбляю. Прикро, що в цей раз я не такий здатний. Тому частину фонів та звуковий супровід я поділив зі своїм другом, він сам композитор та має здібності у візуалізації. Я вважаю, що все буде, та все встигнемо.

Хочу написати особливу подяку цим двом людям: @Orinoku та @Mechhil . Ці люди мені не знайомі, я не просив допомогу чи ще щось, вони лише висловили те, що мали у своїх думках, але своїми словами вони немов би відчинили вікно в автобусі, у якому я їду вже більше декількох днів та з кожним часом повітря все густіше, а кисню менше. Я справді дуже вдячний, для мене це більш ніж літери на екрані.

@Orinoku Одразу забув відповисти на ваше питання стосовно уривку вірша. Так, це власні рядки. В мене є ТГ сторінка (Це аж ніяк не самореклама, бо ця сторінка має 8м підпісників, люди, які особисто мене знають), на якій я викладав вірші раніше, але тимчасово зупинився, пишу для себе, та все одно планую на подальше оновлення постів з віршами, чи на ішних платформах. Це для вас, https://t.me/lifepalettes .

@Mechhil Красно дякую, я буду триматись, та закінчу те, що почав. Бажаю вам всього найкращого.

Доброго дня вам. Дякую за приємні слова, це надає мотивацію, яку, часом, дуже важко відновити в собі, а без неї й тяга до дихання пропадає. Але зараз у мене сумні новини: я був змушений піти з дому, благо, взяв собою ноутбук - в ньому продовжую писати. Головна проблема з візуалом, не можу над ним працювати, інтернета практично немає, трохи витрачаю 4г, що залишився. Зараз трохи заробляю, щоб купити сім карту з інтернетом, добре, що є де їжу брати, хочаб на одноразовий прийом у день. Але, особисто Вам, так кожному, хто проявив інтерес до могу твору (не важливо, висловили ви це у коментярях, чи ні) - обіцяю, що завершу, може й без візуалу на початку. Бережіть себе, ще раз красно дякую.

Мова автора, або <<Вступ до твору>> :

    Я впевнений, що фразу у лапках, котра знаходиться у темі, чув кожен з нас. Нав'язана мораль, якщо вона закріпилась у нашій свідомості - відповість, що це дійсно так, бо нас багато - людей. Але мені подобається трохи інашкий висновок: "Світ не один, їх навіть більше ніж людей навколо, тому що деякі люди можуть тримати в голові навіть декілька всесвітів". Людина, яка зараз це читає, знай - світ обертається навколо тебе, усміхнись собі у дзеркало, киваючою головою. Головне не забувай, що у інших теж свій всесвіт, і будь готовий відстояти свій, коли вони зустрінуться, а це буде протягом всього життя.

---

Нижче будуть слова автора стосовно його жаги до написання творів, особисте мислення стосовно сюжету новели, думки та відвертість, яку він хоче поділити с читачем. Я розумію, що це не всім може бути цікаво, тому, прошу, можете прокрутити вниз до рядку "Стосовно лінії подій у творі" там буде стосовно тільки сюжету, але також абстрактною мовою. 

Тема ескапізму, по-перше, викликала у мені наступні асоціативні речі:
втеча від дійсності = мрії, спогади, фантазії.

   Та через мить, нібито сильна судома у нозі посеред ночі, я подумав про себе: чому я багато років назад прийшов до написання віршів, есе, розповідань та іншого? Тому що я був повний мрій, бажань; на жаль всі вони мали(ють) деструктивне забарвлення (яке мені навіть подобається). Мій мозок намалював всі ці фантазії та відмітив ціль, що я повинен дійти до того, чого так бажаю. Але логічне мислення не пішло з мого черепного даху, тому я і вийшов на стежку "ескапізму". Та не дивлячись на все, що я написав до цього, ця новелла - про анти-ескапізм. Моя думка, що я сам не втік від реальності, я створив нові, тільки не у величезному просторі, а у вигляди тексту на папірі (або чесніше - на екрані). І відверто бажаю, щоб той, хто переживає труднощі, не тікав, а тихо йшов туди, куди йому насправді потрібно - куди кличе сердце та розум. Прийміть дійсність та змінюйте її.

---

Стосовно лінії подій у творі:

   Історія про дитину. Про дитячу любов до тих, хто мав його оберігати і про те, як сильно наші близькі часом травмують нас.
Про те, як часом приємно фантазувати про втечу з дому, заздалегідь знаючи, що ти цього не зробиш, але щоразу зачиняючи двері за собою чи за кимось, ти все одно думаєш про це.
Про те, як іноді хочеться позбавити себе проблеми в оболонці такої же живої істоти, як часом безсиллі слова і яке сильне бажання позбавити свій світ від того, хто був, мріючи про тих, хто буде.
І нарешті про те, як красиво крутиться світ навколо тебе, поки хтось не додає йому швидкості своїми жорстокими руками, спровокувавши великий вибух.

"Наша мова - сукупність пороків, боротьби
Ми кохаєм його як себе, іноді ненавидимо, як ви".

---

Написання сюжету завершено на - 30%.
Візуальна та звукова частина тимчасово не підлягає відсотковому обчисленню.

Дякую, що ти тут. Зроби так, щоб в тебе було все гаразд.