Хоч і доволі очевидна репрезентація теми - зв'язок телефонний, зв'язок сімейний - задум новели вийшов доволі цікавим. Сподобалася рутинна частина - була щось меланхолічно-медитативно в тому, щоб прокидатися, розмовляти з сім'єю, йти працювати, зустрічатися з місцевими, розмовляти з колегами. Розмови з сім'єю взагалі вважаю найкращою частиною тексту, а після фіналу ще і, мабуть, найбільш гіркою. Візуальний стиль, в особливості фонів, дуже додає до атмосфери глубинки, ну і звичайно, арт з панночками з озера - лякає в гарному сенсі.

Персонажі навколо гг зацікавлювали - цікаві в  них виходили діалоги про світогляд. Трошечки збивало з пантелику, чому текст явну дитину називав постійно "молодою дівчиною", а не хоча б "дівчинкою" - дивилося дивно в контексті її взаємодії з дорослим чоловіком, хоча персонажка з самого початку заінтригувала, а те, що розмовляла вона не на свій вік, як я і підозрювала, виявилося не багом, а фічею. Приємно було, що фінальний твіст не був створений з повітря, а все ж якось обігрувався у ранніх діалогах з тим же дідом, і хоча хотілося б під кінець почути більше думок та роздумів гг, цей кінець зміг залишити своє враження.  Довелося переграти, щоб вийти на гарну кінцівку - але що вона, що поганий фінал по-своєму підходять його історії. 

А ще трошки відчувалося, ніби головного героя його керівництво просто вкрало і насильно тримає, а він сам цього не помічає, бо ну мабуть це норма, що мені рік відпустки не дають, все одно робота ж класна. Дуже життєво. Хотілося обняти й дати в руки книжечку з правами працівників.

Ваша новела мені сподобалася. Весь час думала що плот твіст буде у тому що ГГ працює на якусь таємну організацію, бо ну дуууже вони підозріло звучали, всі ці завдання і затримки, ще й зп висока... Але виявилося інакше - трагічно і дуже, дуже сумно. Я підозрювала під час гри що в дівчинці він бачить свою доньку, але щоб так...

Сподобався кастом курсору. Вцілому візуал нехай і доволі простий, але історії пасує. Розмови із сім'єю виглядають живими, персонажі доньки та дружини відчуваються. Єдине що кинулось в око це те як не задумуючись він спілкується із дитиною в лісі і думає фрази рівня "вона доволі дорослі думки має для свого віку" - кінцівка все це пояснює, але в процесі звучить трошки кріпово😅

Вцілому гра гарна. Дякую вам за неї!

Сюжет - моя повага, особливо фінал. Візуал та музика цілком природньо поєднується з подіями, що створює необхідну атмосферу. Хоча відверто кажучи, хотілося б більше дізнатися про роботу головного героя, які росилини він ще вивчає, як саме відбувається процес дослідження і тд. Щоб було не просто цікаво, а й пізнавально. Але це вже так, вам на майбутнє. Дякую за файну гру)

Сумна новела. Плот твіст в кінці вразив. За час гри встигаєш проникнутися персонажем та різницею між ним та селянами. Атмосферно вийшло.