Наче доволі просто, наче нічого особливого, наче немає нереального сюжету або суперового візуалу (хоча візуал приємний). Але написано настільки щемливо, настільки з душею та світлим сумом, що викликало бурю емоцій. Дуже дякую за ці емоції. Мені не вистачає слів, щоб описати їх.