Play game
Пробач, що не сказав раніше's itch.io pageResults
Criteria | Rank | Score* | Raw Score |
Враження від новели | #50 | 3.049 | 3.049 |
Ranked from 61 ratings. Score is adjusted from raw score by the median number of ratings per game in the jam.
Назва команди розробників
Verite Morte
Чи зроблена графіка вами під час джему?
Так
Чи зроблена музика вами під час джему?
Музика використана з https://freesound.org/
https://freesound.org/people/UNIVERSFIELD/sounds/758848/?
https://freesound.org/people/LeonelAle71/sounds/679017/?
Проходження чи пояснення
У грі є декілька кінцівок. Одна з них схована та здатна перевернути уявлення про історію
Leave a comment
Log in with itch.io to leave a comment.
Comments
Дуже зворушлива гра, дійсно проймає до сліз.
я на справді здивована, наскільки сильно мені ця гра сподобалася.
хотілося би на початку відзначити, що обгортка ігри мене зовсім не приволікла. я всеж таки важаю, що на обгортку можна було поставити фон, якій в самої грі, бо він дійсно просто неймовірний! тому дуже жаль, що він наполовину закрит текстбоксом, це обов'язково треба виправити (бо камон, я хочу насолоджуватись цілим фоном під час проходження!). з впевненістью можу сказати, що його треба наверх підняти та зробити меньшим. ай стилізувати під візупльний стиль новелли.
для такої гри жанр та механіка візуальної новелли не підходить, і це я не пишу для образи автора, навраки, для такої історії можна поміркувати та придумати якусь нову механіку... сама не знаю, яку, але я сподіваюсь, що колись в майьутньому автор нас здивує тім, що він придумає :)
тут невеличкий спойлер: в одної з кінцівок, я
заплакала ізза дати, що була на гробуале не дивлячись на ці мінуси, мені гра неймовірно дуже сильно капець як багато сподобалася! по атмосфері, по візуалу, сама історія... сподіваюсь, ми від автора ще побачимо подібні, цікаві гри)
Сюжет та текст:
Я боявся, що це буде відпрацьована історія про нерозділене кохання, але в такі моменти приємно помилятися - по думках головного героя можна прекрасно побачити, що вони вже були достатньо близькі, і сама історія йде більше про те, що ми можемо просто не встигнути сказати все, що людина на те заслуговує. Безсмертна ідея, яка завжди не буде зайвою.
Кінцівка та її поворот очікуваний, але все ще непоганий. Написано добре.
Аудіо:
Ну... це сумна піанінка, до неї тяжко якось чіплятися, окрім того, що це перше, що приходить в голову при потребі в сумній музиці. Семпл набору тексту на друкарській машинці дуже добре підійшов - гарний вибір..
Візуал:
Приємний піксель арт, сподобалось, що автор не забув дати відображення пейзажу в воді - маленький, але штрих.
В підсумку - це дуже класичний твір про те, але від цього він все ще непоганий та приємний, але прям щось неординарного тут немає.
Від комбінації звуку, музики та тексту, що спочатку відгукується з кожним рядком все більше, а в кінці розбиває серце - вкрилася сиротами. Перша гра від якої відчула себе так емоційно. Дякую за гру!
Сентиментально
Мені дуже сподобалася ідея та посил, але не вистачило трошечки більш тонкої подачі розв'язки, трошки було відчуття, наче нам влоба розповіли всю задумку.
Загалом приємний експірієнс!
Сентиментальненько. Важко говорити те, що відчуваєш, але варто.
Наче доволі просто, наче нічого особливого, наче немає нереального сюжету або суперового візуалу (хоча візуал приємний). Але написано настільки щемливо, настільки з душею та світлим сумом, що викликало бурю емоцій. Дуже дякую за ці емоції. Мені не вистачає слів, щоб описати їх.