Так склались обставини, що я виїхав до Європи на півроку і бачив деякі ситуації, слухав історії українців-емігрантів про місцеві звичаї та закони. Для мене це був не дуже приємний досвід через інші правила, більший розмір покарання і його неминучість, на відміну від України. Але з іншого боку, Україна посідає 104 місце із 180 по рівню корупції і саме через неї у нашій країні в мирний час проблеми із іноземними компаніями. Тому дійсно, правильної відповіді немає: якщо ми суб'єктивно обираємо жити в зручній країні, ми будемо жити бідно, якщо об'єктивно в незручній, то, можливо, багато. А можливо дійсно побутове хабарництво і системна корупція - це зовсім незалежні поняття і наша побутова поблажливість до чужих помилок і бажання віддячити людям за роботу додатковою оплатою не впливає на інвестиційну привабливість країни - хтозна. Я дійсно не робив науковий аналіз індексу сприйняття корупції, а лиш передав власні відчуття, спостереження та думку оточуючих мене в моїй інформаційній бульбашці.
Загалом так, правильної відповіді у мене немає, але тему хотілось розкрити.
Мені б хотілось щоб після прочитання кожен зробив би для себе свій вибір у ситуації головного героя: Відкупитись? (Так/Ні)