Треба справді придивлятися, щоб помітити деякі елементи фону (того кадра по середині побачили всі, а от голову у маленькому вікні чи руку на фіранках, я помітив не одразу). Атмосфера (і про арт, і про музику, і про текст) витримана чудово. Гарна робота!
А якщо чіплятися, то є одне зауваження.
Манера написання скидається на книжковий, детальний, з надбудовами опис. Це може працювати й в новелі. Проте, можливо, не в такій малій. Хоча інтерес наростає, через його плавність, а інколи й відволікання від інтриги, він стає менш помітним. Здається, що всі події це тільки підводка до першого акту, але потім несподівано настає кінець. Ти наче очікуєш, що от тобі нарешті мають дати вир емоцій, має з'явитися якась динаміка... Але цього не дають. Ну і власне тому, мабуть, треба було бути більш лаконічним.
Якщо подивитися, то майже всі пишуть якийсь коментар стосовно фіналу. Тому тут справді є над чим подумати. Це відчуття промайнуло ледь помітно, на дні мого розуму. Та все ж вирішив про оце написати.
Та все ж мені сподобалося. Ваша новела на голову вище багатьох з джему.