Сюжет та текст:
Герої добре прописаниі, відношенням між Князем та Селеною віриш, особливо з цим постійним тиском недовіри Князя до співрозмовниці, але кінцівка з приємним присмаком оптимізму та надії як для них двоіх, так і для цього міста, відчувається влучною та вдалою ідеєю - те, що вони забудуть одне одного, але може ще колись, зустрінуться,... це просто гарно.
Сподобався настрій твору - нагадує щось з нуару а-ля образ фем-феталь жінки та герой, що тоне в безнадії своіх ж думок.
Але є велика проблема - 1000 слів для цього втору дуже мало. Бо багато специфічних слів та лору, а інформацію дають буквально крихтами - цьому твору дуже тісно в цих обмеженнях. І якщо що - це не мінус. Це скоріше констатація факту, що йому треба продовження.
Аудіо:
Трек добре підібраний під атмосферу дивного світу, що розривається на шматки.
Візуал:
Одна з найкращих робіт на усьому джемі. І якщо помітно, що заднику не вистачає деталізації, але я скоріше припускаю, що не вистачило саме що часу, бо ідейно він дуже перспективний, то Селена - моя повага. Дуже гарно намальована жінка, це й з цим яскравим (як я думав на початку) заходом сонця, що гарно відбивається на волосі та обличчі своїм помаранчевим відтінком.
Ідея зі зміною розміру задника - також гарна, особливо тому, що цей трюк гра робить не один раз.
В підсумку - дуже перспективний проект, чекаю його побачити на призових місцях.