Play novel
Четвертий постріл's itch.io pageRate this novel
Sign up with an itch.io account to rate and leave comments.
Назва команди розробників
Drama[Theurgist]
Посилання на вашу команду
https://linktr.ee/dramatheurgist
Чи зроблена графіка вами під час джему?
Так, все намалювала Shiroishi.
Чи зроблена музика вами під час джему?
Музику нам надали наші друзі з гурту Rudnic Ore.
Leave a comment
Log in with itch.io to leave a comment.
Comments
Новела відчувається повноцінною. Після проходження, думка: "Ну, ідея непогана, але не дотягнули. Якби розкрутити її в більшій новелі, то може буде файно" -- навіть і не натякнула намітитись у мене в голові. Молодці.
Історія залишає деякі нитки обірваними. Але здається, що їхні зв'язки можна вловити, якщо вчитатися в текст і мислити як автор цього сюжету. Чи достатньо там таких натяків? Покаже, наскільки багато людей ці натяки зрозуміли.
Дякую за відгук.
Усі нитки ведуть до наших попередніх творів :)
Дуже круто! Неймовірне занурення в атмосферу - картинка, саунд, сеттінг, розгортання сюжету - все це захоплює, змушує залишатись в цьому світі якнайдовше. Дякую за цю прекрасну фантастику)
Чудова новела в жанрі фантастики! Ілюстрація, музика і ефекти додають цій історії імерсивності. Бажаю Наснаги чудовим авторам творити й надалі!
Дякую. Раді, що вам сподобалося :)
Чудовий проект! Думаю, найбільш цілісна і завершена історія зі всіх! Складно повірити, що це всього лиш 1000 слів.
Я не знаю, як ви це зробили, але внутрішній всесвіт новели відчувається дуже пропрацьованим, але в ту ж мить осяжним для звичайного читача (тобто таким, який можна зрозуміти).
Цікава задумка! Мені сподобалось, що сюжет розкривається через складання звіту про події, що вже відбулись. Проблема неоднозначності усієї Істини; люди, які руйнують реальність заради ілюзії спокою, заради життя в брехні; очікування на повернення колишнього життя. Ви охопили дуже важливі і актуальні теми, і вклались в лімітації джему!
Внутрішній світ і сеттінг тут на висоті, напевно найсильніша частина новели) Я ще з Кайзера це помітив, у вас дуже яскраво виражений сеттінг і особливий вайб, який я не ловлю практично з жодних новел. Вам це і тут вдалось!
Текст дуже гарно написаний, незважаючи на ліміт слів) Мені здається, що вам формат історії чудово зіграв вам на руку, бо вийшло супер! Велика рідкість на цьому мікроджемі.
Окремо згадаю художній стиль - ваша художниця молодчина! Я ще не прочитав і половини новел, але при швидкому огляді прев'ю інших робіт ваша яскраво виділяється) Дуже красивий портрет Селени, який підкреслює її характер. Інтерфейс і програмне рішення новели теж класне - новели на RenPy швидко приїдаються, тому ваш проект від цього теж здається унікальним.
Сподобались також музика і ефекти. Музичний трек гарно доповнює досвід читання, ну і анімації тексту і ілюстрацій теж круті.
Загалом хочу сказати, що ваща команда блискуче впоралась. Буду вболівати, щоб ви потрапили в топ, або узагалі перемогли! Ну і також сподіваюсь побачити і прочитати ваші проекти в майбутньому :)
Дуже дякую за такі теплі слова :)
Це було саме так, як і мало бути. Уламок світу, що сам собою — на друзки, та тримається купи собі ж усупереч.
Цілісна робота, де є погляд, і все йому підкорюється. Арт, ефекти, рішення дизайну, музика — єдині. Це приємна рідкість.
Таким насиченим історіям важко вписатися в обмеження джему, але ви зробили все, щоб саме ця спрацювала. Можливо, якби не вони, була б змога краще покласти історію на динамічну криву. Зараз єдине, що лишає трошки недомовленості, — одкровення персонажа, якому б стало більше відвертості, якби для нього було достатньо простору.
Ми ще не знайомі з повним лором вашого світу, та в цій історії відчувається його масштаб і сила, уловлюється те, чому він може захоплювати.
Дякуємо за цей досвід і з поверненням 🖤
Дякую за ваш відгук :)
Цікава історія та дуже цікавий сеттінг.
Особисто я б почитав / пограв би в цьому "всесвіті", але більш...повільне.
Тоді раджу вам спробувати мої минулі роботи - "Кайзер Сингулярності" та "Кризаліс програних снів". Вони усі відбуваються в одному сетингу и мають спільні теми.
Колись давно грав, але забув усе, окрім того що було круто та якісно.
Значить прийшов час знов грати, дякую, що нагадали.
Можливо на другому проходженні ви знайдете цікаві паралелі і зв'язки між подіями, яких не помітили одразу :)
Неймовірно!🔥
Спочатку все відчувається таким загадковим та незрозумілим, а, коли почалися декілька речень підряд вводитися складні слова типу аніхорексису, чи як його там, думав буде тяжко. Але як тільки я це подумав більше гугулити нічого не прийшлось, текст набрав обертів та захопив мене повністю. На початку я думав, що через доволі щільний текст у плані сенсів буде важко сприймати, але знову ж таки вони почали витанцьовувати свою власну пісню химерних образів та паралелей з реальністю, яка не перестала грати до самого кінця, до четвертого пострілу.
Мені дуже сподобалась ідея з відходом камери назад, кут зору глядача розширювався синхронно з розвитком сюжету, розуміння історії та зміною сприйняття. Напевно цей аспект і дав поштовх, що захопив мене. Але головним все ще залишається сама історія. На моменті з розкриттям особливості головного героя я зрозумів, що далі буде круто. Ну, так й було.
Тематика у новели підходить під нашу сучасність як ніколи влучно, і через це пробиває ще сильніше. Сама історія страшна та вкрай темна, але фінал не ставить крапку після всіх жахіть, а пише жирним шрифтом “АЛЕ”. Але майбутнє все ще існує, надія все ще є, і вона не пуста, а реальна. Якби світ не котився у прірву, але рука людства зупинить його та відштовхне уверх. Понівечена, вся у шрамах та опіках, вона все ще має сили. Сироти на тілі виступили після побаченого кінця, було круто.
Ну, принаймні я так побачив “Четвертий постріл”. Нічого не сказав про музику та малюнок, але вони прекрасно підходять під історію, атмосферу становлять ту, що треба. Звісно ж сподобалося як нові деталі з’являлися по у міру того, як нам показували більше частин цгшки. Особливо, коли з’явилися частини космосу :). Дякую за роботу, я добряче насолодився!
Загальне враження
Можу бути трохи примордіальним через своє імпотентне сприйняття, але вишло скуновато: чєли виносять людей, що йобнулись при зупинці часу, один із тих хто йобнувся був сам чєл, що виносив інших і якимось хуєм при потрілі у свою скроню не розніс собі бошку, як іншим, а побачив майбутнє. Як? І шо? Непонятно
Арт
Красива жіночка (синє волосся і зелені очі - досить футуристично, дизайн блузки на трієчку), будинки норм, чому розбите скло я не поняв, відчуття завмирання часу можна було показати іншими літаючими об'єктами типу птахів листя і т.і.. Чому там космос на задньому плані? Атмосфера землі кудись ділась? Чи планета розкололась і там за містом одразу кінець куска планети. Як тоді герої дихають? Непонятно
Програмна реалізація
Ахуєнна реалізація інтерфейсу (трошки скудненький UI, але похуй), крутий ефект розпливчастої хвиоі та гліча в кінці. Ідея показувати частину картини також норм.