Від цієї новели захотілося знов повернутися у дитинство.
В момент холодного, але сонячного зимового ранку, коли батьки метушаться, накривають стіл, готуються до приходу гостей. Я, точно зачарований, тихо сиджу у кутку кімнати, споглядаючи прихід урочистого свята. У повітрі перемішалися аромати смаженої курки, свіжо спечених булочок та безлічі салатів. Ледь помітно чутно звуки реклам із вже старенького телевізора. Я знаю, що скоро буде весело. Я знаю, що на мене чекає, можливо, один з найкращих днів мого життя, як це буває на усілякі свята. Я знаю, що все буде добре.
Тепло.
Повільно я усвідомлюю, що не маю жодних турбот, хвилювань. Зараз, в цей момент, коли все навколо заметушилось, мій розум знайшов спокій. Я почуваюся... щасливим.
Так, це саме те відчуття. Тепле, нескінченне.
В той момент я прошу, щоб він не закінчувався. В той момент я живу вічне життя.
Ну розйоб по всім фронтам. Щось перечитав і якось мене нереально пробило. Мій фаворит на цьому джемі однозначно 😮