Шановний автор, я вирішив, що буду дуже сер'йозно відноситись до недоліків твоєї роботи з тією ж прискіпливістю, з якою відносишся до робіт ти.
Музика: дуже красива, дуже сподобалась. Хоча вона не відчувалась як частина новели, так як з точки зору почуттів вона не підтримувала важливі сцени. Вона просто красива сама по собі, додавала приємного читання, а не емоцій що, з великою вірогідністю, хотів передати автор. По звукам все добре, до речі.
Арт: Яркий, красивий, по стилю те що треба для цієї історії. Але далеко не ідеальний в двох важливих пунктах: він не шибко оригінальний чи унікальний в дизайні. Та в ньому дуже страждають пропорції, видно що художник дуже талановитий, але з великою вірогідністю не вчився базі малюнку, анатомії щоб зробити повністю якісний арт. Це більш максимальна копія хороших практик в малюнках в аніме стилі, ніж впевнена робота досвідченного художника, який малював багато різних стилів та вчився базі, і який просто більш полюблює малювати аніме. Більш всього сподобався арт коли персонажі вперше бачать один одного - Ейлі справді виглядає там шикарно! Просто не дуже оригінально.
Технічна реалізація: Рен пай, круто, є багато корисних стандартних фіч, багато з яких використано досить невміло. Шрифт не приємний для читання, пропоную для комфорту юзерів не розганятися з оригінальними курсивами, а використовувати класичні тайпи, як на приклад в тексті який ти читаєш зараз. Капс лок на протязі всієї новели - це теж дуже не приємно як на мене, ніколи не бачив щоб так писали в візуальних новеллах. Прочитав новелу повністю, але так і не звик. Вікно тексту іноді дуже прозоре, настільки, що складно читати текст, пропоную пофіксити. В історії (логах) між рідяками великий проміжок десь в 4-5 таких рядків. Навіщо? В деяких рядках є затримка перед показом і від цього я клікав ще раз та ненавмистно пропускав рядки. В сцені зустрічі з Елі чомусь вікно з текстом довго пропадало та з'являлось, здається це не можливо було пропустити. Всі ці недоліки, нажаль, поскладнювали читання. Це для мене сюрприз, так як використовував же існуючий хороший рушій, здалося, що не мало бути ніяких проблем.
Сюжет, сценарій: Це не художня історія, яка хоче сказати щось важливе чи показати цікаву глибоку історію якихось персонажів. Це фанфік, в який автор, як типічно для фанфіків - вклав те що він би хотів сталося в його житті, чи житті читачів, якім потрібна проста, солодка та неглибока історія. Це power fantasy. Це історія зі сумішшю улюблених історій людини яка любить wholesome аніме, візуальні новели та ще багато всякого. (звісно все те саме, що полюблюють його персонажі) Такі історії більш ніж заслуговують на існування, вони справедливо забезпечують потреби деяких читачів, але вони швидкі, не серйозні, не корисні, як фаст фуд. Ну чи як я говорив, це просто фанфік.
(оскільки ми з сценаристом нашої команди разом проходили новелу, то нижче залишаю її відгук):
Оцінюючи новелу, я зазвичай хочу підбадьорити автора, вказавши на хороші сторони. В першу-чергу, я розумію, що в нас було два тижні і ми презентуємо потенційний продукт, а не готовий. Однак ви залишали під роботами коментарі, що змушують мене думати, що ви хочете максимально прискіпливий відгук. Особливо, коли вказували під роботою розчарованих, що два тижні - це не аргумент. Ви буди вимогливими до інших, тому я оцінюю вашу роботу як закінчену та готову.
Мені було приємно її дивитись та слухати. Музика заколисувала, манила, чарували. Передайте мій захват роботі композитору. Музика особлива і торкається душі. Візуальна частина приємна, хоча вона додає порушень логіки (вона живе в дорогій квартирі; він приходить і відкриває чіпси, аби вона почула, але звідки він знає, що вона сидить по ту сторону дверей, а не, умовно, в туалеті). Але загалом новела грає на простих емоціях (самотність, милота, закоханість), приємна музика і візуал досить добре відволікають від помилок сюжету та порушень логіки. Думаю, це чудове рішення для цього жанру.
Ця новела (далі про сюжет та текст) зігріла мене, якби я була років на 10 молодшою. Навіть 5 років тому, в 20 - це могло б бути. І це могло б бути в вечір самотності, коли я шукаю прості емоції ніжності і любові в продуктах масового користування. Врешті-решт, так в моє поле зору потрапляти відтінки сірого та жіночі серіали на 1+1.
Ваша новела мила і ніжна, вона достатьно затишна і зверталась до бажання кожного бути не таким самотнім. Але в сюжеті багато порушень внутрішньої логіки (якщо потрібно - я приведу приклади). В персонажі та в ваших коментах я можу зустріти спільний стиль мовлення. Можливо моє припущення хибне, але мені здається, що писали ви персонажа з себе. До речі, в чоловічого персонажа я вірю. Я знаю таких хлопців. Історія дівчини… розповідь про її страждання заради страждання. Ви «пережистили». Я не вірю в ці всі історії.
Ще важко повірити в моменти, коли персонажі діляться переживаннями, в моменти їх щирості. Я розумію логічно, чому це відбувається для персонажів (пройшов час, вони звикли), але мене не підводить до цього текст. Їхня щирість для мене несподівана та раптова. Як на мене - ці помилки логіки - цілком може бути, бо тексту два тижні, вір сирий і що ми хочемо. І можливо ви вперше працюєте в цьому жанрі (такі логічні помилки часто для нього характерні, все таки романтичні історії пишуться аби читач заповнив порожнечу, і йому байдуже чи історія реалістична і узгоджена). Але якщо для вас два тижні не причина, чому тоді я маю це вважати потенціалом, а не завершеною роботою?
Висновок простий: історія мила, хороша, але сповнена протиріч, порушення логіки. Для мене це із жанру любовних романів, відомої в простонародні як «жіночі романи». Мені будо пізнавально подивитись, як це зображує чоловік. За це від мене дякую.
До речі, перевірте коми. Знову таки, логічно, чому вони не скрізь є (найчастіше перед «що»), бо два тижні і автор не може за цей час вичитати текст і побачити всі помилки.
Якщо в аппсторі та на ринку повно любовних історій, які не сповнені логіки та узгоджень, чому не може існувати ще й ваша? Це популярна ніша, і бажаю вам в ній успіху.