Play Eily`s Secret
Таємниця Ейлі's itch.io pageResults
Criteria | Rank | Score* | Raw Score |
Візуал | #5 | 4.571 | 4.571 |
Звук | #12 | 3.905 | 3.905 |
Реалізація | #18 | 3.667 | 3.667 |
Загальне враження | #18 | 3.714 | 3.714 |
Текст | #26 | 3.476 | 3.476 |
Відповідність темі | #28 | 3.667 | 3.667 |
Задум | #33 | 3.571 | 3.571 |
Ranked from 21 ratings. Score is adjusted from raw score by the median number of ratings per game in the jam.
Leave a comment
Log in with itch.io to leave a comment.
Comments
Які ж вони милі, господииии! Просто затискати двох хочеться:3 А взагалі що по новелці... ЯКИЙ ЖЕ КРУТИЙ ВІЗУАЛ!!! КАЙФ! Музика чудово його доповнює:333 Піанінко просто чудове:33 Інтерфейс теж вище всіх похвал! Сюжет досить милий та простий, але за ним дуже приємно спостерігати! Вичитку тексту було б добре зробити: трапляються помилки) А так велике дякую за новелу!!!
Дуже класний візуал - відвал всього, особливо зачепило GUI, ну дуже красиво все намальовано. Музика і персонажі теж доволі чудові. Мені сподобалася романтика і відносни героїв, хоча погана кінцівка для мене була неочікуванною і вона по відчуттям не вписується ні в характер Ейлі, ні от що взагалі до цього могло дійти, тому двоїсте відчуття зі мною в кінці залишилося.
І все ж таки це чудова новела, красиво зроблена і варта уваги.
Так і повинно було бути, Таємниця Ейлі не одна))
Я не великий шанувальник гарного візуалу, але моя пошана, візуальна частина зроблена детально і переплетається з нарративом. Драма і гумор в відповідних пропорціях дають можливість читати новелу легко, але задуматись над проблемою, яку ця новела підіймає.
Мені сподобалося.
Що сподобалось: імена героїв (за Ікара в поганій кінцівці лайк - вельми алегоричне відображення міфу), дизайни персонажів (коли все більше просуваєшся по історії, то розумієш чому Ейлі така, якою ми її бачимо), виразне головне меню, задум теж цікавенький, ідея з внутрішнім баченням свого стану Ікаром, підібрані звуки не відволікали.
Взагалі мальовка симпатична, не зовсім моє (мені мабуть це занадто мило, хоча й погана кінцівка зображена вдало в цьому стилі), але загалом цікаво, яскраво. Ідея з фоном квартири і сходами - топ, ну й персонажами. Дещо не вистачило там станів, як Ікар стукає чи поїдання бодай чіпсів, але я розумію, що через брак часу якісь речі не втілені, тому це нормально - а краще можна завжди.
Взагалі що що, а фони викликають захоплення, особливо, знову ж таки, квартира та сходи. Саме розділення двох світів у тому фоні, те як намальована кухня, падає світло - от цим я любувалася найдовше.
А від сценарію змішані почуття. Історія логічна, завершена, особливо якщо говорити про хороший фінал, але для мене більше розкрита почуттєва сторона героїв, конфлікт із світом, ніж сам ескапізм. Хоча я бачу скільки вкладено і зроблено для розкриття теми джему, але таке от в мене склалося враження. Ще, може тому що я спершу вийшла на гарний кінець, від поганого я прямо збентежена: Ейлі не здавалась людиною, здатною на такий вчинок (хочу як мінімум є обґрунтування у тому що вона захована від зовнішнього світу, тому її реакція на подразник перебільшена і радикальна), хоча від "порад" Ікара я відчувала сильний дискомфорт, бо знаю, як людям з психічними блоками всередині себе важко чути оце "просто відкрийся", ну да, ну да.
Ах да, ще класна заставка перед меню, я правда тупила і не одразу хрозуміла, що треба натиснути для продовження :'D
Шановний автор, я вирішив, що буду дуже сер'йозно відноситись до недоліків твоєї роботи з тією ж прискіпливістю, з якою відносишся до робіт ти.
Музика: дуже красива, дуже сподобалась. Хоча вона не відчувалась як частина новели, так як з точки зору почуттів вона не підтримувала важливі сцени. Вона просто красива сама по собі, додавала приємного читання, а не емоцій що, з великою вірогідністю, хотів передати автор. По звукам все добре, до речі.
Арт: Яркий, красивий, по стилю те що треба для цієї історії. Але далеко не ідеальний в двох важливих пунктах: він не шибко оригінальний чи унікальний в дизайні. Та в ньому дуже страждають пропорції, видно що художник дуже талановитий, але з великою вірогідністю не вчився базі малюнку, анатомії щоб зробити повністю якісний арт. Це більш максимальна копія хороших практик в малюнках в аніме стилі, ніж впевнена робота досвідченного художника, який малював багато різних стилів та вчився базі, і який просто більш полюблює малювати аніме. Більш всього сподобався арт коли персонажі вперше бачать один одного - Ейлі справді виглядає там шикарно! Просто не дуже оригінально.
Технічна реалізація: Рен пай, круто, є багато корисних стандартних фіч, багато з яких використано досить невміло. Шрифт не приємний для читання, пропоную для комфорту юзерів не розганятися з оригінальними курсивами, а використовувати класичні тайпи, як на приклад в тексті який ти читаєш зараз. Капс лок на протязі всієї новели - це теж дуже не приємно як на мене, ніколи не бачив щоб так писали в візуальних новеллах. Прочитав новелу повністю, але так і не звик. Вікно тексту іноді дуже прозоре, настільки, що складно читати текст, пропоную пофіксити. В історії (логах) між рідяками великий проміжок десь в 4-5 таких рядків. Навіщо? В деяких рядках є затримка перед показом і від цього я клікав ще раз та ненавмистно пропускав рядки. В сцені зустрічі з Елі чомусь вікно з текстом довго пропадало та з'являлось, здається це не можливо було пропустити. Всі ці недоліки, нажаль, поскладнювали читання. Це для мене сюрприз, так як використовував же існуючий хороший рушій, здалося, що не мало бути ніяких проблем.
Сюжет, сценарій: Це не художня історія, яка хоче сказати щось важливе чи показати цікаву глибоку історію якихось персонажів. Це фанфік, в який автор, як типічно для фанфіків - вклав те що він би хотів сталося в його житті, чи житті читачів, якім потрібна проста, солодка та неглибока історія. Це power fantasy. Це історія зі сумішшю улюблених історій людини яка любить wholesome аніме, візуальні новели та ще багато всякого. (звісно все те саме, що полюблюють його персонажі) Такі історії більш ніж заслуговують на існування, вони справедливо забезпечують потреби деяких читачів, але вони швидкі, не серйозні, не корисні, як фаст фуд. Ну чи як я говорив, це просто фанфік.
(оскільки ми з сценаристом нашої команди разом проходили новелу, то нижче залишаю її відгук):
Оцінюючи новелу, я зазвичай хочу підбадьорити автора, вказавши на хороші сторони. В першу-чергу, я розумію, що в нас було два тижні і ми презентуємо потенційний продукт, а не готовий. Однак ви залишали під роботами коментарі, що змушують мене думати, що ви хочете максимально прискіпливий відгук. Особливо, коли вказували під роботою розчарованих, що два тижні - це не аргумент. Ви буди вимогливими до інших, тому я оцінюю вашу роботу як закінчену та готову.
Мені було приємно її дивитись та слухати. Музика заколисувала, манила, чарували. Передайте мій захват роботі композитору. Музика особлива і торкається душі. Візуальна частина приємна, хоча вона додає порушень логіки (вона живе в дорогій квартирі; він приходить і відкриває чіпси, аби вона почула, але звідки він знає, що вона сидить по ту сторону дверей, а не, умовно, в туалеті). Але загалом новела грає на простих емоціях (самотність, милота, закоханість), приємна музика і візуал досить добре відволікають від помилок сюжету та порушень логіки. Думаю, це чудове рішення для цього жанру.
Ця новела (далі про сюжет та текст) зігріла мене, якби я була років на 10 молодшою. Навіть 5 років тому, в 20 - це могло б бути. І це могло б бути в вечір самотності, коли я шукаю прості емоції ніжності і любові в продуктах масового користування. Врешті-решт, так в моє поле зору потрапляти відтінки сірого та жіночі серіали на 1+1.
Ваша новела мила і ніжна, вона достатьно затишна і зверталась до бажання кожного бути не таким самотнім. Але в сюжеті багато порушень внутрішньої логіки (якщо потрібно - я приведу приклади). В персонажі та в ваших коментах я можу зустріти спільний стиль мовлення. Можливо моє припущення хибне, але мені здається, що писали ви персонажа з себе. До речі, в чоловічого персонажа я вірю. Я знаю таких хлопців. Історія дівчини… розповідь про її страждання заради страждання. Ви «пережистили». Я не вірю в ці всі історії.
Ще важко повірити в моменти, коли персонажі діляться переживаннями, в моменти їх щирості. Я розумію логічно, чому це відбувається для персонажів (пройшов час, вони звикли), але мене не підводить до цього текст. Їхня щирість для мене несподівана та раптова. Як на мене - ці помилки логіки - цілком може бути, бо тексту два тижні, вір сирий і що ми хочемо. І можливо ви вперше працюєте в цьому жанрі (такі логічні помилки часто для нього характерні, все таки романтичні історії пишуться аби читач заповнив порожнечу, і йому байдуже чи історія реалістична і узгоджена). Але якщо для вас два тижні не причина, чому тоді я маю це вважати потенціалом, а не завершеною роботою?
Висновок простий: історія мила, хороша, але сповнена протиріч, порушення логіки. Для мене це із жанру любовних романів, відомої в простонародні як «жіночі романи». Мені будо пізнавально подивитись, як це зображує чоловік. За це від мене дякую.
До речі, перевірте коми. Знову таки, логічно, чому вони не скрізь є (найчастіше перед «що»), бо два тижні і автор не може за цей час вичитати текст і побачити всі помилки.
Якщо в аппсторі та на ринку повно любовних історій, які не сповнені логіки та узгоджень, чому не може існувати ще й ваша? Це популярна ніша, і бажаю вам в ній успіху.
Дякую)
Візуальний стиль такий милий, 10/10. Музика також чудова.
Дуже чуттєва та зворушлива гра, в якій, здається, все виконано на найкращому рівні. Прекрасна, професійно скомпонована музика, влучні та живі діалоги, про арт взагалі все й так зрозуміло) Можливо, ця історія здасться простою в задумі, але дуже емоційно її вдалося зробити. Завдяки чуттєвій передачі якихось, здавалося б, буденних речей, історія дуже відгукується і викликає цілу палітру емоцій. Дякую розробникам!
Ця гра така чудова, просто не можу. Все чудове: музика, атмосфера, персонажі, сюжет. І Еллі і Ікар викликають емпатію і бажання зацілувати бусінок. Просто 10 з 10. Вже бужу малювати фанарти.
(c) Сором'язливий художник з нашої команди