Чекала на вашу гру ще коли були темки на джемі, зацікавила мальовка та стилістика (неонові кольори, очі, лінії) - і це дійсно виглядає ефектно. Цікаве яскраве візуальне рішення. Хоча багато де анатомія постраждала трохи, а ще десь спрайт героя скакав в ожній сцені, а блік на його волосі ні - і якщо чесно це навіть не як недолік, мені цікаво як воно там кодом реалізовано було, що так виглядало ^^
І побачила там нижче, що про текст думки різні, але мені здається, що оскільки в грі мова йшла саме про підлітка - всі написані речі і те, як вони написані, якраз доречні для мислиння підлітка. Для підлітка, котрий закрився від світу і ним ображений. Хоча помилки мене дійсно трохи бентежили - я сприймала це як частину мислення героя.
Звуки класні. Перший скример в школі - дуже потужний, ви викликали в мені переляк неіронічно.
Але найбільше за все мені подобається ідея з нашарованністю: тим, як герой поділив себе на дві частини, тим, як він, який любить тікати в світ ігор - у своїй підсвідомості переживає виверт, де він ніби як завжди грає в гру, яка виявляється його життям і завдяки чому він може або знайти вихід зі своєї ситуації, або ще більше втрачає над нею контроль. Хоча все ж неочікувана допомога виглядає притягнутою за вуха, але я вбачаю просто нестачу часу на те, щоб якось більше розписати чому так сталося, проте відчула полегшення за Дена)
Трохи напружувала занадта жорстокість отучуючих, але можливо це те, як герой їх бачить, а не прямо відверта картина світу? Хоча водночас для малих містечок, це теж може бути реальним, просто мені здалось занадто. І хочу спитати, чи я вийшла на всі фінали: їх 3 чи більше?
Та дякую вам за атмосферну гру)