Хммм... Відчуття щодо гри досить дивні)

Музика, звуки та візуал пречудові! Шалено сподобалося і дуже атмосферно))) Закохалася в атмосферу, лиця тіней(?), а також мальовку очей гг... КАЙФ!

А сюжет... Ти половину гри просто не розумієш до чого взагалі ведеться і що твориться... і були б ще якісь моменти, де б ти будував потрохи історію. А так ти просто спостерігаєш як пацана булять, не розумієш за що і не розумієш в реалі чи грі. Потім на тебе вивалюють всю інфу... і ти просто сидиш з купою питань та тупою поліцією... ахах... Хоча булінг показано звісно досить добре, але... через те, що ми не знали персонажа - не відчулося, на жаль... Також не помішало б перечитати текст і виправити граматичні в основному помилки) 

В будь-якому випадку було цікаво зіграти! Дякую за гру!!!

Хочу почати з того, що мені дууже сподобалось у грі: візуал. Він наганяє атмосферу страху, безнадії. Мені було і стрьомно, і тривожно за головного героя. Стиль малюнку чудовий!! Також звуки і музика роблять свою роботу.

Ох, але з текстом... є трошки проблем. Багато думок ви подає дуже сумбурно і їх важко зрозуміти. Речення ніби непов'язані між собою логічно. Текст виглядає наче потік, який ви не котролюєте і не зупиняєте. Також трошки понамішували стилів - розмовного і художнього. Зараз поясню, чому це проблемка саме тут, бо взагалі ці два стилі нормально співіснують (розмовний в діалогах, а художній у всьому останньому). Десь ви пишете "сміття", в іншій репліці вже фігурує "мусор", десь діалоги такі типу... серйозні, художні, десь це вже розмова школярів, які не склідкують за чистотою мови... Це викликало в мене такий дисонанс, що під кінець гри я прискіпливо вичитувала кожний русизм. Також присутні пунктуаційні помилки (десь кому забули, десь зайва). Через усе це історія не виглядає цілісно, не виглядає як шось повноцінне: там шось написали, якісь філосовські думки, ідею, пробіжались по ідалогах, де клюють ггшку, потім знов думки, шось такі обірвані.. ой. Склалось враження, що це чернетка. (так може бути бтв, все ж таки, 2 тижні і у всіх різні можливості)

Про різкий перехід між грою і реальністью вам вже писали, але теж скажу, що я спочатку не догнала, що відбувається з головним героем.

Згалом, в мене позитивне враження. Я відчуваю, що у вас є жага до аналізу складних питань у соціумі, до вираження цих ідей в історії. Це прикольно. Я взагалі обожнюю важкі психологічні штуки, на грані з якимось хоррором, а атмосферу ви вмієте наганяти. 

Дякую за гру!

Що ж... багато хорошого, особливо візуально. Але от як новела -- вже складніше.

Ідея ескапізму спіймана добре. Гра в грі -- крутий хід, гарна задумка. По звуку все найс: чіпляє, не дає розслабитися, скрімери працюють на ура. Перший зроблено дуже круто, ці криваві усмішки -- страх втілений. Повторюваний скрімер із оком сам по собі хороший, але на третій раз напружує вже не так. Естетично, підбір кольорів та аж неоновий контур очей -- що треба, тут ніяких питань. Ставлю вподобайку.

А от з точки зору тексту -- дуже багато "філософських розмірковувань" на дуже простому рівні. "Сильніший завжди пожирає слабшого" повторюється не раз і не два, дослівно, і не передає при цьому ні цьогосекундний стан персонажа, ні розвиток думки, ні щось нове. Якщо половину таких реплік замінити метафорами, порівняннями -- це вже працюватиме набагато краще, бо читачеві буде цікавше наче обсмоктувати ту саму думку з різних сторін, знаходячи паралелі з життям і казати собі: "А дійсно, це були не просто слова... так все і відбувається..."

Ось такі думки. :)

Красиво, естетично, магнетично...ось, певно три слова, котрими я б могла описати цю новелу.

Почну певно із загального враження. Якби потрібно було якось схарактеризувати слово "атмосфера", то я б дала посилання на вашу гру. Тому, що атмосфера в ній надпотужна! Всі компоненти працюють разом так, що ти проникаєш під шкіру головного героя та дивишся на світ його очима.

Графіка. Це перше, що ми бачимо коли звертаємо увагу на новелу і ваша художниця мене дійсно закохала у свою роботу. Локації, головний герой, що змінюється візуально залежно від виборів, ці кольори...о боже, це все працює ідеально. Я ніби дивилася корейський горор, настільки графіка у вас кінематографічна!

Музика та звуки. За цей експіріенс взагалі окрема величезна дяка, тому що композитор неймовірно талановитий. Звуки підібрані так, що по тілу проходять дрижаки. Інколи від страху, інколи від тремтячого задоволення. Музика грає на струнах душі й потрапляє в саме серденько. Я дуже багато разів ловила себе на тому, що просто сиджу й слухаю...слухаю, настільки сильно ця магія поглинала мене.

А тепер перейдемо до улюбленого й самого головного (на мою скромну думку, звісно ж), до сценарію та тексту.  Тут мені найважче дається відгук, тому що він стає ніби особистим. Читаючи слова сценариста, я згадувала як писала у його віці й це прям настільки схожий вайб підліткового максималізму, що мене зносить з ніг. Це не є погано, навпаки, в моїй душі текст відкликався особливою теплотою. Проте, зауважу, що потрібна практика і прокачування скілів. Тоді ти писатимеш просто неймовірно! Ще також розумію та зважаю на те, що сценарій був написаний менше ніж за тиждень і для такого часу це приголомшливий результат! Варіативність, різні реакції оточення на відповіді чи дії головного героя. Це неймовірно кропітка робота! Але я хочу, щоб ти тільки ріс у своїх навичках і тому спробую дати корисний, а не улесливий фідбек (певно це те, що я порадила б собі, якби могла):

1. Кожен діалог, сцена чи думка персонажа повинні нести сенс для сюжету, змінювати щось в ньому чи надавати нову інформацію. Тому, якщо хочеться додати філософії чи роздумів у думках персонажа, то оформити їх так, щоб вони точно наблизили читача до розуміння ситуації. Ти зараз вкидаєш читачеві якусь штуку на роздуми, але воно читається як вода, бо ні до чого не веде.

2. Діалоги зараз також награні й повторюють одне й те ж, що всі ненавидять та зневажають головного героя. Бо є враження, що вони всі ніби однакові. Тут знову ж таки спрацює порада з минулого пункту. Якщо в кожен діалог додавати якусь нову інформацію чи деталь, то вже було б живіше.

3. Переходи між деякими подіями прям дуже не зрозумілі. Я ніби уважно читала, пройшла на всі фінали, але поки ти не сказав, що у героя амнезія, я цього взагалі не зрозуміла...ніде не намацала цю інформацію. Так само я не відчула переходу між комп'ютерною грою та реальністю.

Ти можеш прислухатися до моїх порад, а можеш вчитися й розвиватися у своєму комфортному та єдино правильному напрямку. Проте, я впевнена, що якщо ти й далі писатимеш, то ще здивуєш цей світ чимось цікавим.

Я вже казала, що це неймовірно круто зробити таку кайфову новелу за тиждень??? Команда мега потужні мумнічки і я всіма вами дуже пишаюся! ❤️

мені сподобалося ваше рішення зробити всю гру в контрастних кольорах, чудова атмосфера, саунддизайн її добре підкреслює. буллінг - тема, яку освічували вже купу разів в різних тайтлах, але ваша історія не виглядає банальною і її було цікаво читати

Гра чудова! Страшно було навіть граючи вдень. Єдина проблема це слова: "безпощадний", "винуватий" і подібні, але і їх не багато

Місцями прикольна стилізація, непоганий текст) Видно, що команда старалася)