Єєєєй, пройшла вашу гру. Дід просто таки "сірий кардинал" історії. Поводить себе як справжній дід. Таємничо, і постійно базу видає.
Приємненький візуал локацій було цікаво розглядати. А ще...не їжте ви ті зразки, попросили ж!
А кат-сцена з дівчатами, оаоаоаоаоао. це було заворожуюче. красиве.
Взагалі, мені ще сподобався кастом курсору миші. Такий файненький листочок. А також те, що наведення на різні параметри в меню, супроводжувалися звуковим сигналом. я певний час просто сиділа в налаштуваннях і водила курсором по всіх параметрах хаотично, створюючи з цього свою мелодію. ахахахах
Вдало проставлені і підібрані звуки в грі. Музика не відволікає, що, певно, непогано.
Поміж іншим, прикро, що ви не встигли ніяк кастомізувати інтерфейс, бодай мінімально щось до наявного прикрутити. Ім'я Ігора зливалося з підложкою для тексту. Подекуди траплялися нагромадження однакових слів у сусідніх реченнях. Імена іноді не відповідали автору слів. До прикладу при одній з розмов дівчини та Ігора раптово на 1 фразу вискочив дід. а після вибору "розпитати у дівчини про її проблеми" — вона стала Діаною. Також трохи різонуло по вухах те, що дефолтні налаштування звуків і музики в грі були виставлені на 100%. А у самій грі було відсутнє швидке меню. Від чого не можна було поставити текст на автовідтворення. При виводі тексту, буквально після кожного речення, доводилося клікати мишею. навіть якщо це було декілька речень підряд по 1-2 слова.
Можливо це так мені лише, та сюжет видався доволі дивним, діалоги особливо якимись несправжніми виглядали. кульмінація викладена раптово, і якось дуже зручно для сюжету. Але при цьому тема зв'язку цікаво обіграна, досягає свого піку наприкінці історії.
Це ваша перша гра, і є ще куди рости, але це вже повноцінна гра, яку можна пройти! Ви молодці. Успіхів вам в допрацюванні даного проєкту, і, можливо, зустрінемося наступного джему. ~~
Дякую за гру (ваша стала першою пройденою цього року). 🖤🦖