Skip to main content

Indie game storeFree gamesFun gamesHorror games
Game developmentAssetsComics
SalesBundles
Jobs
TagsGame Engines
(1 edit) (+1)

Офігеть-офігеть! 

Спочатку скажу, що для мене це поки перша робота (з десятка прочитаних в рамках конкурсу), де я встигла поплакати. 

Далі... цей рівень роботи з візуалом! Те, що відбувається на екрані, так креативно та різноманітно, що тільки от зараз зрозуміла, що новела, походу, була кінетична. Кольорове рішення, вибрана тематика та загальний рівень РІЛЕЙТУ навівають мені класичною японською джосей-мангою >...< Тільки тут ще з поправкою на рідні реалії, від чого рівень РІЛЕЙТУ  просто захмарний. От таке відчуття, що у наших батьків є якийсь свій совіций словник (шкідливих) фразочок, як говорити з дітьми. Тому що інакше я не можу пояснити, чому мені мама говорила абсолютно те саме слово в слово, що і тут мама говорить героїні... 

Дуже круто, якось цільно і завершено. І, до речі, дуже гарно доносить тему, що вийшло далеко не у всіх (хех). 

Прекрасна новела. Люблю. ♥♥♥

тільки зараз зрозуміла, що не відповіла, бо в голові собі ВЖЕ СТО РАЗІВ ВДЯЧНО ПОКРИЧАЛА!
дуже дякую за проходження, і МЕНІ СУМНО ЩО ВИ ПОПЛАКАЛИ, але це означає, що гра вам зарілейтилась - що дуже добре! 

такк, мама та і загалом інші персонажі гри вийшли такими збірниками колективного досвіду, бо і писалось якраз після розмов з подружками, після яких ми зазвичай плакали і ментально обіймались! ну і батьки з родовою травмою, яку вони намагаються на тебе перекласти це такий тру шит біль, що я  сподіваюсь, він з нами надовго не буде! Ще раз дуже дякую!