Ваш відгук нагадав мені фразу з просторів інтернету, що прикопатися можна до будь чого, але іноді просто не хочеться xD Вайб його такий) Своїх недопрацьовок у грі вистачає (все ж галоп є галоп), будемо ше дополіровувать)
Дуже дякуємо вам за такий розгорнутий (!) і приємний відгук! Це дуже цінно! *--*
Це було дуже потужно!
Перш за все, малюнок! Я просто закохалася в цю ніжну теплу палітру, що не втрачала своєї теплоти навіть на "нічних" локаціях. В симбіозі з музикою це все занурює тебе в якусь... дуже комфортну та приємну атмосферу, з якої, як з теплої ванни, вже немає бажання і виринати (хоча через об'єм самої новели декілька раз приходилось т...т)
Фінальна сцена з двійником - здається, найпотужніша сцена, що я бачила на джемах взагалі. От, здавалось би, тут ми маємо новелу от прямо новелу - багато переживань, роздумів, все це дуже детально, розлого і, знову ж таки, занурює тебе в себе, огортає. І є один той момент, де вже картинка виходить на перший план, і мовою стає візуал, і... ну ви б бачили моє обличчя на цій сцені... Як же це було сильно! т...т І дуже якісно поставлено. Капець просто!
Щодо тексту, мені здалось, важливо мати певний зв'язок з героїнею, розуміти всі ті речі, що її турбують. У мене тут було 50/50, тому іноді випадала з розповіді. Це все без питань перекривається самим сюжетом - він цікавий, і персонажі приємні такі!
Вау, графіка виглядає так професійно, живо та стильно! Огортає в свою уруру-атмосферу - і не відпускає до самого кінця!
А по структурі сюжету новела викликала асоціації, ніби це серія такого ось чудернацького слайс-оф-лайф аніме. З яскравими та милими персонажами, і обов'язковою драмою ближче до фіналу. Дуже яскрава та атмосферна робота!
Дуже-дуже "правильна" (тяжко краще слово підібрати) реакція на гру. В певному сенсі, відображення того, чим гра є по суті - згустком почуттів та рефлексій. Дуже приємно, що навіть якщо десь в сюжеті є сумбур, то все ж на емоційному рівні воно працює. х)
І якщо на попередньому джемі ваша робота виявилася для мене прихованим брульянтом, на який я чомусь не відразу звернула увагу... То тут ви вже не залишили вибору відкрити вашу новелу однією з перших. Воно підкупає вже на моменті, як дивишся на дизайн героїні - так приємно поєднати такі яскраві кольори направді треба вміти. Тут чисто респект від мене як від художника x) Ну і панорама неба з ковчегом... краса, шо говорити.
Інтерактивна частина шось прям вау. Воно вже саме по собі круто, от чисто технічно, але ж і в історію як вплетено, все замітками, детальками, враженнями... Збираєш світ як пазлик. (Єдине: я клацнула на бабусю до того, як поклацала на всіх котів, і типу сюжет пішов дальше, а я не клацнула на всіх котів!! Короче, буду ше раз проходить, бо я так і не дізналась історію того кота, шо сидів на стільці... якщо що, то я не жалуюсь xD)
Окремий момент - це мікроанімації. Тут у мене в першу чергу розробницький інтерес: все б віддала за тутор або гайд того, як ви з ними працюєте. >--< Все так ультра-органічно, і нічого не висить...
Історія дуже зворушлива і наповнена ніжністю. Дуже сподобалась ідея з оживаючими малюнками. З ним взагалі цікаво вийшло - малюнок, здавалось, не піксельний, і тому, напевне, мав би вибиватись з загальної картинки, але ж ні! Магія та й годі.
...я тут ше й побачила, що музику також ви зробили самотужки! О-О Офігеть... Ви титан і моя role model!
Дякую за цю гру, і за всі попередні (виявляється, в вашу гру з першого джему я також грала, і це була взагалі перша гра з того джему, що привернула мою увагу... помню, там також були гарні анімації і котик!). З нетерпінням чекаю ваших майбутніх проектів. ♥
Вибачаюсь, якщо вже неактуально - з цими всими нервами відносно результатів забула відповісти. 😅
Варто сказати, що якраз невдоволення сюжетом тут же в коментарях часто проскакувало, просто огорталось в пом'якшувальне "зате арт у вас який!". І тут, скоріше, тільки ви заморочились детально росписать, що саме з цим сюжетом не так. Це дуже цінно. Дякую і за це, і за рекомендації. 🥰 Трішки навести порядок у цьому внутрішньому хаосі з ідей не завадить) Тим більше, все ж хочу довести до толку цю історію, так як вона мені все ще цікава і відчувається незакритим гештальтом.
До речі, здається, до вашої новели я так і не добралась, що, очевидно, помилка з мого боку. 😖 Я й не збиралась, загалом, всі новели читати, але вашу тепер хочу. Треба добратись.
Ого-ого! Всіх моїх "дякую" не вистачить для вас за такий детальний та цікавий розбір. Дуже-дуже-дуже приємно. *О*
Щодо суті розбору, то я вражена, що значною мірою основні моменти історії все ж зчитуються. Я не буду говорити, правильно чи неправильно зчитуються - просто тому, що історія навіть в моїй голові все ще не має чіткого оформлення (там рідкісний бардак, насправді xD). Всі можливі метафори - це чиста підсвідомість, і ваші інтерпретації мені нравляця і гріють сердце, навіть якщо вони не схвальні в ключових моментах.
Ви мені, до речі, трохи прояснили загальне невдоволення на тему того, що кінцівки "тільки погані". Я про себе бубоніла, що (взагалі то!) одна з кінцівок - це буквально перемога над ворогом, ціною жертв, але перемога, а всі шось бурчать. x) З ваших слів бачу, що справа все ж в криво розставлених акцентах; в тому, що основна увага в історії прикута до Волошки (я просто люблю її, уру). От і кінцівки сприймаються через призму долі Волошки, хоча ключове в них - доля Птахи. Треба з цим ще працювати.
Щодо "фальшивої дилеми" погоджуюсь, тому що воно так і є. Здається, це банально випливає з того моменту, що по факту в задумці фіналів чотири: хороша кінцівка, умовно-хороша кінцівка, паршива кінцівка, сама паршива з можливих кінцівка. Десь на півдорозі я вже зрозуміла, що не встигаю - і прибрала одну розвилку, а з нею і два фінали (в тому числі хорошу кінцівку по причині її складності, бо все ж переконливий хеппі енд - це дуже складна задача). Я не говорю, що це виправдовує результат - новела все ж саме така, яку ви бачите її перед собою, а всі альтернативи поки тільки в моїй голові. Але, думаю, це пояснює.
Ще раз дякую за настільки вдумчивий відгук - він мене навіть трішки заспокоїв в деяких моментах, і, як погляд зі сторони, ряд моментів прояснив. ♥
З кінцівками так і є) Там вийшов перекос, коли перша половина це затянутий діалог і нічого не відбувається, а ближче до кінця, навпаки, все починає розвиватись з асторономічною швидкістю. Якщо буду далі працювати з цією історією, то все це буде фікситись. Але поки ще в роздумах... >...<
Уррру, завжди так файно, коли не просто кажуть, шо понравилось, а перераховують конкретно, шо саме! Т-----Т Я аж відчуваю! ♥
Трагічність історії тут ненавмистна - банально встигла ледве половину з задуманого (як і всі, загалом, просто у всіх це по різному вилазить). Дуже заспокоює, що результат все ж працює, і що викликає емоції. Це головне.
Дуже емоційно, от прямо до нестерпності емоційно. Ту ж Поліну я аж відчула.
Цікаво, що я ніби й дивилась на спрайти, читала текст, а мій мозок сам по собі малював все, що відбувається, як сцени з фільму.
Сеттинг, в найкращому сенсі, вражає. Якось за роки звикла, що вся аніме-культура (і візуальні новели в тому числі) в наших широтах - це в першу чергу про ескапізм. І таке прямолінійне звернення до актуальних проблем та настільки болючих сторінок нашої історії - це все заслуговує на безмірну повагу одним своїм фактом.
Так стильно та акуратно воно виглядає. Всі ці незліченні мікро-анімації навіть на спрайтах, офігеть!
А ще це той (насправді, не такий частий в рамках джему) випадок, коли окремих оплесків заслуговує саме текст. Дуже приємно читається. ♥
Кінцівок, я так розумію, дві? Спочатку вийшла на кінцівку з переїздом. Далі стало цікаво - і поклацала ще варіанти... Ну що сказати... Коли твоя твоя параноя навіть в іграх тебе рятує. xD
