Дуже емоційно, от прямо до нестерпності емоційно. Ту ж Поліну я аж відчула.
Цікаво, що я ніби й дивилась на спрайти, читала текст, а мій мозок сам по собі малював все, що відбувається, як сцени з фільму.
Сеттинг, в найкращому сенсі, вражає. Якось за роки звикла, що вся аніме-культура (і візуальні новели в тому числі) в наших широтах - це в першу чергу про ескапізм. І таке прямолінійне звернення до актуальних проблем та настільки болючих сторінок нашої історії - це все заслуговує на безмірну повагу одним своїм фактом.
Це було сильно. Дякую.