Люблю ігри про Харків і українську історію. Шкода, що в ній так багато страждань. 

Дякую за мобільну версію. Є побажання для мобільної версії зробити більший шрифт і кнопки меню, але і зараз читається нормально.

мені не вистачає слів, якщо чесно

секретна сцена дуже важлива, і коли граєш в гру то початок дуже спокійний, ніби навіть хороший - а кінець це просто... і дуже боляче розуміти, що це реальна наша історія, а не просто сценарій для новели. не можу описати коректно вир почуттів зараз, але дуже дякую за роботу
композиторка неймовірна, дуже приємні підібрані звуки, музика спочатку видавалась затихою, але я просто збільшила собі звук і питань особливо нема! спрайти дуже гарні, бачно, що постарались над відображеннями - зміна партійної символіки дуже доречна
текст так само - надзвичайно приємно читається, не перенасичений, нема нічого, що я б хотіла забрати. поліна = роз'єбала мене морально, павлуся теж,  василь...

слів дійсно нема

дякую за цю роботу!

Дуже емоційно, от прямо до нестерпності емоційно. Ту ж Поліну я аж відчула.

Цікаво, що я ніби й дивилась на спрайти, читала текст, а мій мозок сам по собі малював все, що відбувається, як сцени з фільму. 

Сеттинг, в найкращому сенсі, вражає. Якось за роки звикла, що вся аніме-культура (і візуальні новели в тому числі) в наших широтах - це в першу чергу про ескапізм. І таке прямолінійне звернення до актуальних проблем та настільки болючих сторінок нашої історії - це все заслуговує на безмірну повагу одним своїм фактом. 

Це було сильно. Дякую. 

Ніхто нічого ще не сказав за фони, то ж я скажу. Дуже вдалі дизайни, вони дарують таке відчуття затишку, наче вдома, я окремо рада, що є навіть декілька квартир, а у Ольги ще й декілька кімнат і  прихожа, дуже живо відчувається, наче ти справді там.

Дуже боляче це читати, особливо коли знаєш історію...
До сліз. 
Не знаю що сказати...

Я дуже довго не могла підібрати слів, щоб правильно описати свої враження. Не певна, що підберу їх зараз, але спробую. Це новела про яку варто говорити, хоч це і боляче.

Текст з ноги вривається тобі в душу. Те скільки разів я ловила себе на думці, що вкриваюся дрижаками від описаного - просто не злічити. Перші ж слова дійсно врізаються в серце і неймовірно потужно резонують у голові. Це гірка, але така потрібна історія.
Вразило, як передана епоха, як показаний страх. Я пройшла гру на всі можливі вибори й мене пройняли всі сцени. Але особливо зачепила та, де Оля не забирає Павлика і Поліна з відчаю їй погрожує. Те, як це було описано, як був намальований спрайт Поліни... Я дійсно злякалася, я відчувала себе Ольгою. І таких моментів було багато. Сценарій дійсно змушує тебе опинитися на місці героїв, пережити ці події їхніми очима. Це потужно та страшно. Але дуже красиво. 
Мені також сподобалася плашка "митці запам'ятають це" та те, що наші дії впливають на революційний дух. Я вважаю, що це вкрай круті фічи для цієї гри. Насправді це та новела, котра змушує серйозно задуматися про наше минуле і цінувати теперішнє. Гадаю, що багатьох це підштовхне дізнатися про нашу історію більше. Особисто ж мене вона надихнула писати. Просто тому, що я живу у вільній та незалежній країні й маю таку можливість. Тому, що раніше наші митці це робили під страхом смерті й вибороли для мене це право. Дякую за таку історію.

Мальовка чуттєва та емоційна. Ці очі персонажів, вони дійсно живі. В них плещеться життя і воно таке різне. У Ганнусі блиск в очах ще радісний та не затуманений страхом, у Поліни він покритий розпачем та горем. Це дійсно вражає. Єдине, що Юрій доволі сильно з усієї цієї картини вибивається, але можливо це такий задум. У спрайт Олі я взагалі закохана. Вона така граційна і тендітна, з цими величезними оленячими очима, проте, така сильна та стійка. 
Фони також гарно пропрацьовані й саме від них немало залежить атмосфера новели. Сподобалося, як ви обіграли деякі деталі (та ж сапка й граблі, це витончено, я вважаю). Я вражена проробленою вами роботою, справді.

Музика теж неймовірна. Вона чудово доповнювала всі емоційні моменти новели. Те що Юля встигла написати й чуттєву музику, й сильний сценарій, а потім це все ще й закодити - це неймовірна праця. Проте вся команда авторок неймовірна! Ви дуже круті. Також, сподобалося використання звуків. Вони різко обривалися, але я впевнена, що ви це виправите. Якщо ще потрібен плач дитини, ви мене гукніть, я вам поплачу, ахаха)

Меню розкішне просто!

Це далеко не все. Просто знайте, що ваша робота вразила мене куди сильніше, ніж я здатна описати словами. дуже дякую за такий ігровий досвід. буду з нетерпінням чекати на продовження!

Дуже потужна та трагіна новела.

На потрібну у наші часи тему.