"Дивися, як кіт мурчить."
"Це він нас гіпнотизує. Нам же сказали, що він цей... ролліні?"
"Зі шпинатом і сиром?"
(з розмови вдома після проходження гри)
Зазвичай, коли на джемі фігурує гра про котиків, то я очікую чогось більш милого чи простого, але кожного разу оце жорстоко помиляюся. Ця новела точно стрибнула в мої фаворити, бо ну що поробиш, люблю я філософічні роздуми про те що реально у цьому світі і духовно-інопланетські теорії змови. І котиків, звичайно. Та і в цілому читати гарні історії у гарній обгортці.
Візуал прямо приємний - особливо подобаються фони разом з цікавою ідеєю щодо "спостерігання за світом котячими очима". Спочатку дивилася з подивом на спрайти котиків, мов чого вони оце так стоять, але як гра почала прогресувати з сюжетом, стало зрозуміло. З точки зору юі все круто - хіба що з технічного боку чомусь спочатку неможливо було проклацувати репліки без включення автопрочитки (але потім воно само по собі пройшло).
Якщо казати за текст, то окрім періодичних русизмів, він був дуже крутим - я завжди поважаю, коли велику кількість експозиції оформлюють так, що вона не грузить написані розмови. Всі котики мають свої характери, свій погляд на світ, і навіть свій стиль розмови, і дуже круто, що кожному було приділено достатньо уваги. Епізод, де - спойлер? Далі можуть бути, стережіться! - гг звикає до своєї нової форми, був неймовірно круто написано, на секунду виникло абсурдне відчуття, що автор мав такий досвід. Стільки років мала кота, і тільки з проходженням цієї гри зрозуміла, як оце вони ходять. А ще окрема подяка за те, що сюжет не переріс у "це все був просто сон", бо дуже за таке хвилювалася.
Ну і фраза "за сході тільки війна" була несподіваною, але страшно влучною.
P.S. (спойлерний!!) День - брехло. А я ж йому повірила і до останнього думала, що він тут коректну теорію мені розповідає. Кляті коти-монархісти.
P.P.S. Жора/Хаос - найкращий персонаж цього джему.