В мене немає жодного скрипту, щоб описати Вам мої враження від проходження гри «Резонатор». Довелось відірватися від мого улюбленого заняття – жебракування під офісом однієї з багатьох корпорацій, щоб залишити відгук до Вашого проєкту. «Резонатор» – це витончено змонтована симфонія почуттів, які переплітаються у вихрі сприйняття та реакцій. Як нам вдається «співзвучати» з іншими, коли ми нерідко втрачаємо власну ноту в цьому мелодійному хорі життя? І чи зможемо ми не загубити себе і знайти «правильне рішення» у одному зі списків відповідей… Але що ж, все це Вам належить дізнатися під час проходження, але все по порядку. Першочергово, варто відмітити унікальну айдентику гри, що простежується з початкового головного меню, опціональних вікон, графічного інтерфейсу, і, що головне – протягом всього сюжету гри. Понад 200 графічних елементів, що гармонійно та цілісно вплетено до канви повіствування. Від теплих дитячих спогадів, до холодних депресивно-циклічних відображень дійсності. Інтерактивні вибори, що призводять до розвитку сюжету і, власне, визначають його фінал також повністю відповідають фірмовому стилю та ще раз підкреслюють влучність підібраної назви гри. Загалом, вийшов гарний прийом, який проявляється у тому, що на екрані завжди щось відбувається, все йде своїм плином, динамічно, в той самий час, як внутрішній стан головної героїні, не менш динамічно, оволодіває все більший смуток. Що стосується компліментів до візуальної складової гри, також варто віднести якісне пропрацювання образів персонажів та анімацій, які час від часу проблискують на екрані. Що ж, не єдиною графікою могутні. Музикальний супровід виконаний досить професійно, створюється аудіовізуальний контакт, який продукує більш якісне сприйняття. Єдине, що може «humming_noise.ogg» змусив зробити музику тихіше, звісно, звук ідеально підходить, щоб наколювати обставини, але в той же час, він є занадто дратівливим. Чи то тебе помістили в холодильник, чи то за вікном їде важка техніка, але це суб’єктивно. Декламувати сюжет не буду, бажаю, щоб кожен учасник джему отримав не меншу насолоду від проходження, лише відмічу деякі цікаві нюанси, які відмітив для себе. Є можливість емоційно увібрати насичення світу за допомогою монологів головної героїні та підкріпити його певною кількістю мікросюжетів, що епізодично з’являються під час виконання Ваших посадових обов’язків. Ознайомившись з усіма фіналами, можу відмітити, що всі вони є реалістичними, відповідно до внутрішнього стану головної героїні, навколишнього середовища та її оточення. Озвучування дуже чуттєве… 💔 . Як бонус під час одного з завершень Ви зможете отримати натяк на продовження взаємовідносин з одним з двох персонажів 😊. Потужний фундамент психологічної гри, лексоцентричність :D Серед рекомендацій, якось доопрацювати елемент «slider» у вікні «Налаштувань», що стосується регулювання до самих країв – впирається наполовину. Що ж, «Ви не повірите в те/як/з чого почалася ця історія». Дякую команді розробників за можливість дослідити Ваш проєкт.