Не дивлячись на те, що назва дуже натякає - сама історія стала для мене неочікуваною.
Цікава варіація на тему віртуальності, втім якщо не вийти на другий фінал, то можна так і лишитися без знання що саме трапилося.
Причому, не вистачає натяків по тексту, окрім першої сцени і погляду... Їх ніби не достатньо і істина застає зненацька.
А мальовка мені сподобалася. Але знову ж, чому на початку та в кінці інший стиль, при тому, що як мені здається, сам стиль письма не змінювався разюче.
Музика також не всюди однакова по гучності, що трохи бентежило.
Але загалом має право бути. Щось в цій історії й справді привертає увагу.
Можливо, як мінімум біль від реальності. Біль за рідних героїні. Біль за домівку Гери.
Дякую вам та удачі на майбутнє!)