Це друга гра на цьому джемі, яка все ж змусила мене плакати.
Причому тут я на це чекала, та все одно. Ви мене розчулили дуже сильно.
Але про все по порядку.
Ідея та відповідність темі.
Це сильно. І в тему влучило, і сама ідея просто заворожує. Вона прониклива, а мальовка меланхолійно-комфортна, що розбиває серденько.
Реалізація.
Я однозначно в захваті. По-перше, з перших секунд вражає меню. Потім налаштування.
Далі вражає реалізація всередині гри. Це дуже круто пропрацьовано.
Неймовірна увага до деталей, цілковита продуманість усіх складових.
І завдяки цьому неперевершене занурення в гру.
Музика.
Класна. Атмосферна.
Втім зізнаюся, що був лише один момент, який збентежив: між переходом зі станції до дороги, що вела до міста. От якось між цим захотілося зміни мелодії, мабуть.
Текст і озвучка.
Нуль питань. Голоси підібрані дуже влучно і діалоги, як описи теж вдалі.
Де потрібно вони були раціоналізовані, де треба - виринали емоції.
Ви чудово реалізували історію.
В загальному, я задоволена НУ ДУЖЕ і навіть трошки більше. Бо ви розібрали і зібрали моє серце одночасно.
І останнє: скільки всього фіналів? Я натрапила на 2, якщо знайти листівку і ні. Є ще якісь?