Відгук без спойлерів

Сюжет цікавий і мотивація героїв інтересна. Я як читач ніяк не міг рішити, за яку сторону вболівати. Бо і песимізм Чорнобривки, і оптимізм протагоніста логічно виправдані.

Також мені дуже сподобалось, як ви прописали та подали нелюдську психологію ШІ робота та станції. Лаконічно й без значних інфо-дампів.

Візуальний стиль в грі цікавий й незвичний. Спочатку око навіть ігнорувало протагоніста. Поки не пристосувалося. Дизайн меню в вас цікавий. Особливо головне меню та звукове супроводження.

Щодо ключової фічі з камерою, то в перший раз секундна затримка наштовкнула мене на думки, що керування або гра зависла.

Сумна і депресивна (в хорошому сенсі слів!) новела. Гарний UI, гарна мальовка, хороша озвучка (особливо сподобався голос Чорнобривки). Ідея з оглядом локацій цікава, проте мабуть було б зручніше якби підказки активувалися не під час просто наведення курсору, а під час натискання на них (бо декілька разів було незрозуміло що ж саме активував курсор). 

Вийшла на дві кінцівки із трьох, на найкращу так і не змогла - мабуть, щось пропустила. Текст написаний гарно і вірибельно. 

Дякую вам за гру!

У світі, де вітер розвивається над тисячами й тисячами хрестів, а дні сталевих сердець добігають свого існування, гра «Роботризна» розкриває перед нами сторінку незвичного пост-постапокаліптичного пейзажу майбутнього. Це насправді не просто гра, це подорож у вир роздумів і емоцій роботів, які волею обставин стали останніми вартовими надії на виживання кінцевого витка цивілізації, чи то пак його продукту. Глибока рефлексія про межі істотності поєднується з величезним пропрацюванням деталей та вражаючим звуковим супроводом. Покладаючи власну долю на плечі електронного супутника Ме Тал 6897, ВЕЛ 159 разом з гравцями переживає насичену історію, яка розкривається через призму механічних очей. Погруження в світ робота відбувається так натурально, що майже відчуваєш холодний метал на шкірі та заворожено спостерігаєш за подіями очима сталевого електробота. Передача від першої особи додає певної інтимності, поглиблюючи зв'язок між гравцем та Ме Тал 6897. Величезну роль у відтворенні атмосфери гри відіграє повна озвучка. Щоразу, коли робот відкриває для себе новий куток цього покинутого світу, ми спільно з ним радіємо або ж засмучуємось, чи просто не маємо достатньо даних для відповідної реакції. Ми роздивляємося вітрини зруйнованих будівель, спостерігаємо за шурхітливими вітряками і переживаємо його радість від відкриття нових горизонтів, де десь за річкою майорить омріяна теплова електростанція. Ми маємо можливість відчути не лише механічні рухи під час налаштування камери, а й внутрішні коливання його душі, коли він поступово відкриває для себе емоції, що здавалися недосяжними. На додачу до унікального ігрового досвіду, гра містить пропрацьоване та дуже стильне інтерактивне ігрове меню та чудові опціональні вікна до нього. Одним з важливих аспектів гри – є можливість впливати на хід розвитку історії. Три різні фінали дозволяють гравцеві обрати свій власний шлях. Відчуття персональної відповідальності за долю Ме Тал 6897 та ВЕЛ 159 заворожує, а вибір між звільненням від страждань і пошуком нових можливостей стає справжнім випробуванням духу. Відображення почуттів та думок персонажів через їхні вирази обличчя та рухи демонструє високий рівень дизайну героїв і робить їх дуже насиченими та наповненими. Від важкого бременя меланхолії до легкості миті надії – кожен нюанс допомагає нам краще зрозуміти їхні мотивації, а підкреслення значущості кожного кроку робить цю подорож ще захопливішою. «Роботризна» – це гра, яка залишає свій слід у серці та наштовхує на філософські роздуми про те, що робить нас справжніми людьми, а також наскільки цінними є подальші кроки у незвідане. Дякую Вашій команді за неймовірний ігровий досвід.

Дуже атмосферна новела яка зроблена просто якісно. Особливо мені сподобався візуал який мощно додає до атмосфери: гуі не просто красивий, він ще і динамічний(!),  а персонажі дуже милі на контрасті з  покинутими задниками людської цивілізації. Сюжет нагадав ніер автомату, що добре, а також фантастичні твори минулого століття, що ще краще. Самі діалоги цікаво читати, озвучка також додає до сприйняття. Єдиним мінусом хочу виділити музику - вона не погана, але луп на який її поставили надзвичайно короткий, що іноді викликало бажання вимкнути композиції взагалі

Дуже сподобалося! Використання справжнього голосу зробило проходження ще цікавішим, також сподобалася можливість рухатися в різні сторони. Спрайти та фони добре передають атмосферу новели. Та й сам сюжет тягне на непогане науково фантастичне оповідання.

аж радісно на душі стає, коли бачиш що з кожним новим джемом у розробників все краще виходить витаскувати стабільний фірмовий стиль та графіку :D